Країна ЄС готує закон, який змінить життя іноземців: чого чекати українським біженцям

У Чехії передано на розгляд парламенту новий законопроєкт про перебування іноземців. Документ передбачає комплексну реформу системи. Якщо закон ухвалять, він набуде чинності з 1 січня 2029 року. Тобто нові правила зачеплять й українців після завершення дії їхнього тимчасового захисту в 2027 році.

Йдеться про проєкт закону, який уже схвалив уряд Андрея Бабіша. Водночас правозахисники вже критикують документ, застерігаючи про можливе погіршення становища іноземців, повідомляє "Радіо Свобода".

Які правила готюують: цифровізація та єдина система

Основна зміна – запуск єдиної інформаційної системи ICAS. Вона об’єднає державні реєстри та переведе більшість процедур у цифровий формат. Іноземці отримають персональні електронні кабінети, через які зможуть:

• подавати заяви на дозволи на проживання;
• завантажувати документи;
• відстежувати статус розгляду;
• комунікувати з органами влади.

Доступ до системи матимуть різні установи – поліція, МЗС, міграційні служби. У МВС розраховують, що це скоротить бюрократію та прискорить ухвалення рішень.

Міністр внутрішніх справ Любомір Метнар заявив, що реформа дозволить державі швидше отримувати повну інформацію про іноземців і ефективніше реагувати на порушення – зокрема, анулювати дозволи або карати за незаконне перебування.

Паралельно із цифровізацією документ вводить нові механізми контролю. Зокрема:

• запроваджується інститут "гаранта" – роботодавця, університету або іншої установи, яка підтверджує мету перебування іноземця;
• "гаранти" будуть зобов’язані повідомляти державу про зміни (наприклад, звільнення або завершення навчання);
• розширюється обмін даними між державними органами.

Окремо змінюються правила для громадян ЄС. Їх планують зобов’язати реєструватися, якщо перебування в країні перевищує 90 днів. Зараз така реєстрація добровільна.

Про які ризики вже говорять

Юристи визнають, що цифровізація може пришвидшити процеси, але водночас створює нові ризики. Так, за словами керівниці юридичного відділу Інтеграційного центру в Празі (ICP Praha) Павли Розумкової зростають загрози витоку або зловживання персональними даними.

Передача доступу до кабінету третім особам, як зазначає експертка, може призвести до втрати контролю над документами. А інститут "гаранта" може посилити залежність іноземців від роботодавців або навчальних закладів.

"На практиці це може викликати питання – зокрема, чи не призведе це до ще більшої залежності іноземця від цих суб’єктів і, відповідно, до зростання його вразливості. Ключовим буде впровадження та достатня обізнаність усіх зацікавлених сторін – як "гарантів", так і самих іноземців", – зазначає Розумкова.

Правозахисні організації виступили й проти окремих положень законопроєкту, які стосуються сімейного права. Зокрема, консорціум неурядових організацій, що працюють з мігрантами, заявляє, що документ:

• створює нерівні умови для родичів громадян Чехії та інших країн ЄС;
• ускладнює процедури возз’єднання сімей;
• може обмежити право на спільне проживання.

Основа проблема полягає в тому, что новий законопроєкт вводить різні правила для родичів громадян ЄС і громадян Чехії, причому для останніх умови будуть жорсткішими. Зокрема, йдеться про більший перелік документів для отримання дозволу на проживання, обмеження щодо зміни його типу та суворіші підстави для видворення. В окремих випадках це може унеможливити спільне проживання сім’ї в Чехії, зазначають правозахисники.

Чи зачепить українців

Безпосередньо новий закон не поширюється на українців із тимчасовим захистом. Однак він стане актуальним для тих, хто залишиться в Чехії після завершення цього статусу і оформлюватиме "класичні" дозволи на проживання.

Тимчасовий захист для українців наразі діє до березня 2027 року. Відтак нова система почне працювати вже після цього періоду.

Водночас у Чехії готують окремі зміни до міграційної політики. Зокрема, представники політичних сил заявляють про намір переглянути умови перебування і соціальні бенефіти для іноземців, включно з українцями. Деталі таких ініціатив поки не розкриті.

Скільки українців зараз у Чехії

Станом на середину лютого (це останні офіційні дані на момент публікації матеріалу) в Чехії перебували близько 399,5 тис. українців із тимчасовим захистом. Із них:

• 89,1 тис. – діти;
• 18,1 тис. – люди старші 65 років;
• 163,8 тис. – жінки працездатного віку;
• 128,5 тис. –  чоловіки працездатного віку.

Працевлаштовані близько 210 тис. українців. Це становить приблизно 52,57% від загальної кількості. 

За даними чеського уряду, економічний ефект від їхньої присутності позитивний: за перші три квартали минулого року доходи бюджету від українців удвічі перевищили витрати на допомогу, а чистий внесок становив 11,7 млрд крон.

Водночас тема міграції залишається політично чутливою. Частина чеських політиків виступає за посилення контролю і перегляд соціальних виплат, інші наголошують на дефіциті робочої сили і залежності економіки від іноземних працівників.

Як повідомляв OBOZ.UA, раніше у деяких країнах ЄС пролунали заяви про необхідність повернення чоловіків призовного віку в Україну. Серед цих і Чехія. Проте наразі ця категорія людей має таке ж право на тимчасовий захист, як і всі інші українські біженці.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!