Блог | Харківському славнозвісному "Інжеку" Лібермана й Кузнеця виповнюється 135 років

Всесвітньо відомий економіст Овсій Григорович Ліберман майже все життя працював у Харкові, причому більш за все – саме в тому Харківському інженерно-економічному інституті, який тепер – Харківський національний економічний університет і який закінчив (коли це ще був Харківський комерційний інститут) майбутній Нобелівський лауреат Семен Кузнець.

Так от, науковий керівник мого наукового керівника (тобто мій "науковий дідусь") Овсій Ліберман (1897-1981) і Семен (Шимен) Кузнець (1901-1985) – майже однолітки: роки життя першого – лише на 4 роки раніше, ніж другого. 

І якщо перший з них фактично обґрунтував "косигінську" економічну реформу в СРСР 1965 року, намагаючись привнести крихти капіталізму в соціалізм, то другий в 1971 році отримав нобелівку за спробу врятувати кейнсіанство, що намагалося, навпаки, привнести крихти соціалізму в капіталізм. 

Так харків’яни й рухали економіку назустріч один одному.

Ім’я Семена Кузнеця й носить вищеназваний Харківський національний економічний університет, а серед його учнів – ще два нобелівці: "головний" фундатор монетаризму Мілтон Фрідман і один із фундаторів економічної кліометрики Роберт Фогель.

Величезний вплив Семена Кузнеця на макроекономіку, статистику, демографію, історію економіки визнаний у всьому світі. Його вважають одним із найвидатніших представників неокейнсіанства (яке, втім, після появи нової кейнсіанської школи вже інколи називають "старим кейнсіанством") або теорії неокласичного синтезу.

Дві нібито "протилежні" макроекономічні моделі – [нео]кейсіанство й монетаризм, "на чолі" якого був учень Кузнеця (нобелівця 1971 року) Фрідман (нобелівець 1976 року), це насправді ті самі дві "протилежності" економічної науки (що відрізняються, зокрема, поглядом на роль держави в економіці), які, з мінливим успіхом чергуючися, й створюють разом її діалектичну єдність. 

Саме так і взаємодоповнюють одне одного "емпірично обґрунтоване трактування економічного зростання" Семена Кузнеця й "монетарна теорія" Мілтона Фрідмана (ці обидва формулювання, друге з яких скорочене, – "нобелівські").

Поєднує ж імена двох найвидатніших економістів України – Овсія Лібермана і Семена Кузнеця, як вже було зазначено, саме Харківсьий національний економічний університет імені Семена Кузнеця.

Існує він з 1994 року, як Національний – з 2004 року, ім’я С. Кузнеця присвоєно у 2013 році.

Цей Університет – ХНЕУ – був до того з 1930 року "ліберманівським" Харківьким інженерно-економічним інститутом (ХІЕІ, який всі називали "Інжек"), до того з 1920 року – [спільним з юристами] Харківським інститутом народного господарства (ХІНГ), а ще раніше – "кузнецівським" Харківьким комерційним інститутом.

Ну а Харківський комерційний інститут було створено ще в в 1916 році (спочатку – з 1912 року – як Харківські вищі комерційні курси) на базі Харківького комерційного училища, Положення про яке було затверджено в березні 1891 року (заняття ж почалися в 1893 році).

Таким чином, у цьому місяці культовому "Інжекові" Лібермана й Кузнеця – практично ювілейні 135 років. Дата, може, й не дуже кругла, проте тризначна.

Хто знає власну історію, той має й власне майбутнє.