Забудовник Ніконов стверджує, що не причетний до квартир Комарницьких: деталі

Засновник компанії KAN Development Ігор Ніконов стверджує, що фонди Степана Черновецького – сина ексмера Києва Леоніда Черновецького – профінансували будівництво квартир у Києві, які продавав бізнесмен і колишній депутат Київської міської ради Денис Комарницький з дружиною. При цьому сама KAN Development, запевняється, виступала лише девелопером проєктів.

Відео дня

"В одному проєкті ми ніякого відношення до власності не мали, у двох інших у нас було по 50%. Продаж квартир Комарницького відбувався не з нашого фонду, ми взагалі до цього стосунку не маємо", – розповів Ніконов ЗМІ.

Він підкреслив: фонди Степана Черновецького не лише фінансували будівництва, а й управляли активами. Крім того, компанії сина ексмера Києва були власниками земельних ділянок, де проводилося будівництво.

Комарницький же, припускає Ніконов, міг укласти інвестиційний договір із компаніями Черновецького. Який міг передбачати гарантовану купівлю певної кількості квартир за фіксованою ціною на вимогу інвестора.

"Я так розумію, що у нього був "оптовий" контракт на купівлю квартир за нижчою ціною, які він перепродавав дорожче і на цьому заробляв. Я не бачив в цьому нічого протизаконного", – сказав він.

Водночас, стверджує Ніконов, у 2016-2018 роках Комарницький не мав настільки істотного впливу на процеси в місті, щоб "давати йому хабарі квартирами".

Що передувало

Раніше ж журналісти "Слідства.Інфо" з'ясували, що протягом 2016-2018 років Комарницький разом із дружиною володіли 110 квартирами в Києві. При цьому підкреслюється:

• Це житло розміщувалося в престижних новобудовах.
• Комарницькі продавали його дуже швидко – протягом "кількох днів або тижнів з моменту набуття права власності".
• Подружжя могло заробити на продажу цих квартир 440 млн грн.

"Враховуючи, що раніше правоохоронці та ЗМІ повідомляли, що Комарницького підозрюють у причетності до схем з виділення землі у Києві під забудови, виявлені квартири подружжя Комарницьких могли бути способом розрахунку за надання таких послуг", – йдеться в матеріалі.

При цьому в "Слідстві.Інфо" звернули увагу, що пік активності Комарницьких з купівлею і продажем житла припав на 2016-2018 роки. Як стверджується в матеріалі, ні до цього, ні після Комарницькі не оперували нерухомістю в таких обсягах.

Водночас, підкреслюється, усі три комплекси, де було виявлено десятки квартир Комарницьких, об'єднує один забудовник – компанія KAN Development. "Її засновник Ігор Ніконов протягом 2014-2015 років був першим заступником голови КМДА Віталія Кличка", – нагадали автори матеріалу.

Справа Комарницького

На початку лютого 2025 року стало відомо, що Національне антикорупційне бюро (НАБУ) проводить слідчі дії у Комарницького. Пізніше пресслужба НАБУ повідомила, що Бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура "проводять масштабну операцію "Чисте місто" з викриття злочинної організації, причетної до земельної корупції в Київській міській раді".

Після цього Вищий антикорупційний суд на два місяці відправив під варту заступника голови КМДА Петра Оленича і встановив йому заставу в розмірі 15 млн грн, а депутату Київради, голові земельної комісії Михайлу Терентьєву обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю застави в майже 10 млн грн.

На цьому тлі мер Києва Віталій Кличко запевнив, що столична влада повністю співпрацює з правоохоронцями, надає усі запрошувані документи та сприяє слідству. Крім того, він анонсував звільнення Оленича та Терентьєва, а також:

• заступника директора КП "Спецжитлофонд" Юрія Леонова;
• заступника керівника КП "Київблагоустрій" Олексія Мушти.

Загалом у межах справи було затримано 7 учасників злочинної організації, а про підозру повідомили 10 особам. Підозрюється, що її очолював саме Денис Комарницький.

Схема полягала в пошуку перспективних земельних ділянок та реєстрації на підконтрольних осіб права власності на споруди, яких на цих ділянках ніколи не існувало. Надалі до міськради подавали заяви про надання їм права власності на земельні ділянки для обслуговування цих споруд, що дозволяло уникати торгів.

Необхідні рішення ухвалювалися в КМДА за хабарі. Це давало Комарницькому змогу впливати на процеси всередині Київміськради та КМДА – зокрема на призначення на високі посади лояльних осіб, звільнення підконтрольних службовців, виділення бюджетних коштів в інтересах злочинної організації.

Пізніше стало відомо, що Комарницький міг виїхати з України. Журналістам вдалося його розшукати в Австрії.

Як повідомляв OBOZ.UA, раніше на майно Комарницького, його дружини Ірини, а також водія Юрія Дашкова наклали арешт. Йдеться про корпоративні права, автопарк, готівкові, безготівкові кошти та цінні папери.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!