У останні кілька місяців найпопулярнішим способом телефонного шахрайства в Україні є дзвінок "від робота" (автоматизована система голосового меню) з повідомленням про спробу входу до вашого акаунту. Українцям радять у жодному разі не виконувати дії, які вимагає співрозмовник. Натомість варто самостійно звернутися до підтримки свого банку та повідомити про подію.

Відео дня

Про це попередив співзасновник monobank Олег Гороховський. Він детально розповів про схему обману:

• дзвінок від "робота" з повідомленням: "У ваш застосунок виконано вхід з невідомого пристрою. Якщо це були не ви – натисніть "1";
• далі клієнт потрапляє на живого шахрая, і той пропонує перевести гроші на "резервний рахунок", подати заявку на кредит і "врятувати" свої кошти.

Інструкція, як протидіяти телефонним шахраям

OBOZ.UA підготував коротку та дієву інструкцію, яка допоможе захистити фінанси та нерви від телефонних шахраїв.

Сильні емоції

Шахраї завжди намагаються вивести з рівноваги. Якщо дзвінок викликає сильні емоції – це привід зупинитися і не ухвалювати жодних рішень одразу. Шахраї використовують дві основні тактики:

• залякування: "вашу картку заблоковано", "з вашого рахунку намагаються зняти гроші", "родич у біді";
• надмірна вигода: "ви виграли приз", "нараховано соціальну допомогу", "пропонуємо надприбутки від криптоінвестицій".

Коли варто негайно припинити розмову

Якщо "працівник банку" каже, що потрібно терміново переказати гроші на "безпечний рахунок", слід негайно покласти слухавку. Це 100% шахрайство. Справжні співробітники банку або держустанов ніколи не запитають:

• ПІН-код до картки;
• трицифровий номер на звороті картки (CVV/CVC);
• паролі з SMS-повідомлень від банку або для входу в додатки (наприклад, Дія, "Приват24", monobank тощо);
• термін дії картки.

Правила безпеки

• Слід перевіряти номери: якщо телефонують нібито з банку, варто покласти слухавку і самостійно передзвонити в банк за офіційним номером, що вказаний на звороті картки.
• Не потрібно переходити за посиланнями: шахраї часто надсилають SMS або повідомлення в месенджерах із посиланнями на фейкові сайти (фішинг), які виглядають як сторінки банків, пошти або криптосервісів.
• Рекомендовано встановити ліміти: варто обмежити суму онлайн-оплат у банківському додатку, навіть якщо дані картки вкрадуть, зловмисники не зможуть зняти все одразу.
• Варто використовувати двофакторну автентифікацію: потрібно увімкнути її всюди, де це можливо (соцмережі, пошта, банкінг).

Шахрайські інвестиційні схеми

Зараз також популярні схеми з "криптофермами" та "інвестиційними проєктами". Варто бути обережним, якщо співрозмовник:

• гарантує величезний прибуток без ризиків;
• просить встановити програму для "дистанційної допомоги" або "навчання" – часто це софт для віддаленого доступу до пристрою;
• вимагає підключити онлайн-банкінг або криптогаманець до невідомого сайту для "активації акаунта".

Що робити, якщо дані вже вкрали

• Потрібно негайно заблокувати картку через додаток або гарячу лінію банку.
• Змінити паролі до всіх фінансових кабінетів та пошти.
• Повідомити в Кіберполіцію: заява подається на сайті cyberpolice.gov.ua або зателефонуйте за номером 0 800 505 170.

Раніше OBOZ.UA писав, як шахраї створюють фейкові сайти, які копіюють сервіси МВС (Міністерство внутрішніх справ), і через рекламу чи месенджери заманюють користувачів оформити "послуги". Після введення даних або передоплати вони або зникають із грошима, або отримують доступ до банківських реквізитів і персональної інформації жертви.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!