Українців чекає нове подорожчання: НБУ попередив про ціни до кінця 2026 року

Українцям не варто чекати загального здешевлення товарів і послуг до кінця 2026 року, адже прогнозується прискорення інфляції приблизно до 10%, а на ціни додатково тиснутимуть витрати на електроенергію, пальне, логістику та зростання зарплат. Водночас у наступні роки темпи подорожчання мають поступово зменшуватися до 6,9% у 2027 році та 5% у 2028-му, однак це означатиме повільніше зростання цін, а не їхнє повернення до попереднього рівня.

Про це йдеться в прогнозі Національного банку України (НБУ). Регулятор оновив економічний прогноз 25 серпня та пояснив, які фактори найближчими місяцями впливатимуть на вартість продуктів.

Ціни продовжать зростати

За останні 12 місяців споживчі ціни в Україні вже зросли на 7,7%. Навесні та на початку літа темпи подорожчання вдалося частково стримати завдяки появі нового врожаю овочів і фруктів.

Однак цей фактор не може надовго забезпечувати низьку інфляцію. За прогнозом НБУ, у другій половині року зростання цін може прискоритися, а наприкінці 2026-го інфляція сягне близько 10%.

Важливо розуміти, що це не означає автоматичного подорожчання абсолютно всіх товарів саме на 10%. Інфляція є середнім показником зміни цін, а вартість конкретних продуктів, товарів і послуг може змінюватися значно сильніше або, навпаки, залишатися майже стабільною.

Що штовхає ціни вгору

На інфляцію одночасно впливає кілька факторів. Серед них – дорожча електроенергія, витрати на пальне та логістику, зростання собівартості виробництва й підвищення заробітних плат.

Окремий фактор – наслідки російських атак по енергетичній інфраструктурі. Для підприємств це означає додаткові витрати на електроенергію, резервні джерела живлення та забезпечення стабільної роботи. У підсумку частину цих витрат бізнес змушений закладати у кінцеву ціну продукції та послуг.

Ще одним чинником стало послаблення гривні, яке спостерігалося на початку року. Для українського ринку це особливо важливо через значну частку імпортних товарів і компонентів у виробництві.

Ситуація із доходами українців має дві сторони. З одного боку, зростання зарплат покращує купівельну спроможність населення. З іншого – люди отримують більше можливостей витрачати кошти, а активніший попит створює додатковий тиск на ціни.

НБУ прогнозує, що у 2026 році реальні зарплати в Україні зростуть більш ніж на 12%. Для порівняння, роком раніше їхнє зростання становило близько 7%.

Причиною підвищення зарплат залишається, зокрема, дефіцит працівників. Через війну, міграцію та мобілізаційні процеси підприємства стикаються з нестачею кадрів, особливо у робітничих професіях.

Щоб знайти та втримати працівників, роботодавці змушені пропонувати вищу оплату праці. Проте збільшення витрат на персонал також може відображатися на собівартості продукції.

У різних регіонах ціни змінюються по-різному

Загальноукраїнський показник інфляції не означає, що ціни однаково змінюються в усіх областях. У липні 2026 року споживчі ціни в Україні загалом зросли на 0,3% порівняно з червнем. Водночас у регіонах ситуація суттєво відрізнялася. Найбільше зростання за місяць зафіксували:

• у Києві – 1,1%;
• у Волинській області – 1%;
• у Миколаївській області – 1%.

Водночас у деяких регіонах ціни навіть знизилися. Зокрема, у Житомирській області падіння становило 0,3%, а в Кіровоградській та Херсонській по 0,2%.

За словами фінансового аналітика Андрія Шевчишина, значне зростання показника в Києві було пов'язане, зокрема, з підвищенням тарифів на проїзд. Тому для мешканців різних областей реальна зміна вартості життя може відрізнятися від середнього показника по країні.

Що буде з цінами на продукти

Одним із головних факторів для продовольчого ринку залишатиметься врожай. Поява нового врожаю вже допомогла стримати зростання вартості частини овочів і фруктів. Якщо пропозиція аграрної продукції залишатиметься достатньою, це може допомогти стримувати продовольчу інфляцію й надалі.

Водночас сезонний фактор не здатен повністю компенсувати інші витрати виробників. На кінцеву ціну продуктів впливають:

• вартість електроенергії;
• ціни на пальне;
• логістика;
• оплата праці;
• витрати на виробництво та зберігання;
• курс гривні;
• обсяги врожаю.

Попри очікуване сповільнення інфляції в перспективі, масового падіння цін НБУ не прогнозує. Тут важливо розрізняти два поняття – інфляцію та дефляцію. Якщо інфляція знижується, це означає, що ціни продовжують зростати, але повільніше. Щоб товари та послуги в середньому почали дешевшати, потрібна вже дефляція.

Саме такого сценарію найближчим часом регулятор не очікує. Тобто навіть якщо у 2027 році інфляція буде нижчою, ніж у 2026-му, це не означатиме повернення цін до попереднього рівня. Наприклад, якщо товар подорожчав унаслідок інфляції, подальше уповільнення інфляції саме по собі не повертає його стару ціну.

Коли інфляція почне сповільнюватися

НБУ очікує, що найскладнішим у цьому плані буде 2026 рік. Надалі ситуація має поступово покращуватися. Прогноз регулятора передбачає:

• 2026 рік – близько 10% інфляції;
• 2027 рік – 6,9%;
• 2028 рік – 5%.

Таким чином, найближчими роками очікується не зниження загального рівня цін, а поступове уповільнення їхнього зростання. На ситуацію позитивно мають вплинути відновлення енергетичної інфраструктури, збільшення врожаїв і поступове скорочення бюджетних витрат. У результаті НБУ розраховує, що у 2028 році інфляція повернеться до цільового показника 5%.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, через російські удари по складах і логістичних центрах витрати українського ритейлу на логістику вже зросли приблизно у 1,5-2 рази, а компанії змушені шукати нові склади, маршрути та постачальників. Масового дефіциту товарів не очікують, однак окремі категорії, зокрема свіжа продукція та велика побутова техніка, можуть тимчасово зникати з продажу або дорожчати.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!