Українці "хакнули" Пенсійний фонд: виплати масово підвищують через позови, але грошей не вистачає

Хто не зможе отримати пенсію в Україні
Google Subscribe

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google

Підписатися

Пенсійний фонд програв у судах понад 91 мільярд гривень – це більше, ніж держава витрачає на всі пенсії країни за місяць. Масові позови цивільних, пільговиків та силовиків фактично заблокували бюджетну систему: через юридичні прогалини, скасування урядових обмежень та схеми з доплатами українці масово виграють справи проти ПФУ.

Утім, отримати свої гроші зможуть далеко не всі – при нинішньому фінансуванні боргових виплат черга розтягнулася на десятиліття.

Як працює ринок "судових пенсій" і чому спроби уряду приборкати спецпенсіонерів зазнають поразки – у матеріалі OBOZ.UA.

Кому та як програє ПФУ

ПФУ програв суди пенсіонерам на 91 млрд грн, тоді як у середньому на всі пенсії витрачають 83,5 млрд грн на місяць. На виплату боргів на рік виділили аж 1 млрд грн. Такими темпами абсолютна більшість пенсіонерів до виплати свого боргу просто не доживе.

Заборгованість при цьому продовжує зростати. Тисячі юристів по всій країні пропонують пенсіонерам судитися з ПФУ. Оголошення роздають просто на вулицях (і не лише пенсіонерам). Юристи на листівках обіцяють допомогти буквально з усім – від призначення пенсій достроково до перерахунку виплати.

Й часто такі обіцянки юристи дійсно можуть реалізувати. У судах пенсіонери домагаються перерахунків заднім числом завдяки нормам закону, які вже давно не діють.

У деяких випадках, пенсії підвищують завдяки лазівкам у законодавстві. Наприклад, у 2024 році офіційно українці почали масово реєструватись у зоні ЧАЕС. Якщо у 2022-му пенсію там отримували всього 10,3 тис. осіб, то у 2024-му таких було вже 135 тис. Тобто кількість пенсіонерів злетіла в 13 разів.

Причина – суди встановлювали "чорнобильські" доплати до пенсії в 16 тис. грн для тих, хто зареєструвався в зоні радіоактивного забруднення. Із січня 2022-го по жовтень 2024-го середня пенсія по країні збільшилась на 46%. Водночас за цей же період середня пенсія у Рівненській області злетіла аж на 114%. Звісно ж, пенсіонери там не стали багатшими. Більше почали заробляти учасники пенсійної схеми, яку згодом ліквідували.

Мінсоцполітики тоді змінило правила: щоб отримати доплату, треба було довести факт проживання в зоні ЧАЕС станом на 1993 рік. У результаті, пенсіонери почали масово втрачати доплати. Схема набула таких масштабів, що це навіть вплинуло на динаміку середньої пенсії по всій країні.

У січні 2025 року чи не вперше знизився розмір середньої пенсії. Якщо в жовтні 2024 року українці на заслуженому відпочинку в середньому отримували 5 851 грн, то вже у січні 2025-го – 5 789 грн. На статистику вплинуло значне падіння середнього розміру пенсій саме у Рівненській області.

У інших випадках перерахунок пенсій відбувається завдяки різним трактуванням закону. Наприклад, Кабмін вважає, що має право обмежувати індексацію пенсій новим пенсіонерам, щоб штучно знизити розмір середньої зарплати, який закладено в формулі розрахунку пенсії. Це начебто має урівняти права між старими та новими пенсіонерами.

Але Верховний Суд вважає, що обмежувати індексацію – незаконно. А всі суди нижчих інстанцій у своїх рішеннях зважають на рішення Верховного Суду. Тож будь-хто, кому не провели повної індексації, може звернутись до суду та зобов’язати ПФУ провести новий перерахунок.

Бажаючих – десятки тисяч. Наприклад, про один із таких випадків йдеться в матеріалах справи № 440/780/26. Українець вийшов на пенсію у 2020 році.

Розмір його виплат зараз складає 9 544,26 грн. У 2021-му замість індексації на 11% пенсію підвищили всього на 100 грн. У 2022 році виплату мали б проіндексувати на 14%, натомість її збільшили всього на 135 грн. У 2023 році новим пенсіонерам замість індексації на 19,7% додали ще по 100 грн. Полтавський окружний адмінсуд визнав такі дії незаконними. Фактичне підвищення за три роки становить лише 335 грн. Тоді як після "правильної" індексації, розмір підвищення може скласти кілька тисяч гривень (залежить від стажу і коефіцієнту заробітку).

Найчастіше позивачами у судах проти Пенсійного фонду України виступають військові пенсіонери, колишні співробітники силових відомств, ліквідатори аварії на ЧАЕС. Механізм підвищення виплат полягає в оскарженні конкретних дій або бездіяльності територіальних органів ПФУ через систему адміністративних судів. Пенсіонер подає письмову вимогу про перерахунок, отримує офіційну відмову, після чого разом із юристом звертається до окружного адміністративного суду.

Хоча судова практика зазвичай на боці пенсіонерів, вона залишається динамічною: періодично виникають нові юридичні нюанси щодо збереження раніше призначених доплат чи індексацій після суттєвого перерахунку основної суми виплати.

Особлива ситуація – прокурори

Прокурори не є найчисельнішою групою пільгових пенсіонерів, але саме їхні виплати викликають наибольший резонанс у суспільстві. Головна причина – можливість виходити на пенсію у молодому віці й продовжувати працювати. Щоб отримати виплати за інвалідністю, прокурорам достатньо мати всього 10 років спеціального стажу, чим масово скористалися сотні працівників по всій країні.

Середній пенсійний вік у цій сфері становить 47 років, а 18 осіб оформили пенсію ще до досягнення 40-річчя.

Уряд спробував обмежити надвисокі спецпенсії (більше 10 прожиткових мінімумів – 25 950 грн), заклавши у Закон про держбюджет механізм знижувальних коефіцієнтів. Постановою Кабміну максимальний розмір виплат урізали приблизно до 52 тис. грн на місяць (окрім суддів, чиє утримання регулюється окремо). Проте, обмеження діють лише на папері: спецпенсіонери масово виграють суди, які визнають урядові коефіцієнти незаконними через перевищення повноважень Кабміну при зміні умов пенсійного забезпечення.

Юридична помилка уряду полягала у підготовці коефіцієнтів окремою постановою, а не нормами закону. Як наслідок, у судовому реєстрі вже зафіксовано десятки тисяч рішень на користь пенсіонерів щодо скасування цих лімітів. Загалом пенсії розміром у понад 25 950 грн в Україні отримують близько 25 тис. осіб. Скорочення торкнулося 17,8 тис. із них (виплати військових та учасників бойових дій не урізали). Для порівняння: звичайний українець юридично не може отримувати пенсію, вищу за 10 прожиткових мінімумів.

Пенсійна система України зіштовхнулася з глибоким системним колапсом: юридична незахищеність постановою Кабміну та постійні перерахунки виплат створили колосальний борговий "шлейф" у понад 91 млрд грн. Масові позови, схемні доплати та оскарження індексацій стають успішним інструментом для позивачів у судах, однак реальні фінансові можливості держави не дозволяють покрити ці борги. Це призводить до ситуації, де пересічні пенсіонери залишаються із заниженими виплатами, а перераховані через суд тисячі гривень виплачуються десятиліттями лише на папері.