Удари РФ по складах змінять роботу магазинів в Україні: що буде з цінами та чи чекати дефіциту

Українські супермаркети через знищення великих складів можуть перейти на прямі поставки від виробників, а дефіцит холодових складів у Києві вже оцінюють у десятки тисяч квадратних метрів. Така перебудова може додати до логістичних витрат 10-15%, а за масового переходу на доставку в кожен магазин окремі товари потенційно можуть подорожчати ще сильніше.

Про це розповів міжнародний експерт і член Економічного дискусійного клубу Ігор Гарбарук в коментарі медіа. За його словами, мережам доводиться шукати альтернативні маршрути та способи доставки товарів після атак на продовольчі бази й центральні склади.

Через пошкодження таких об’єктів окремі мережі вже стикаються з перебоями у постачанні. У деяких магазинах покупці могли помітити порожніші полиці або тимчасову відсутність окремих категорій товарів.

Магазини можуть почати отримувати товар напряму 

Один із варіантів, який розглядають торговельні мережі – відмова від частини централізованого зберігання. За такої моделі виробник не доставлятиме товар спочатку на великий розподільчий центр, звідки його потім розвозять по магазинах. Натомість продукція прямуватиме безпосередньо до конкретних торговельних точок.

Зазначається, що це дозволяє обійти пошкоджені склади та скоротити залежність від окремого великого логістичного вузла. "Якщо мережі працюють з національними виробниками, то досить часто цей товар на їхні склади може навіть не потрапляти. Його привозять одразу в магазини", – пояснив Гарбарук.

Для ритейлерів це може стати способом підтримувати асортимент навіть за відсутності можливості повноцінно використовувати центральні склади. Однак у такого рішення є суттєвий мінус – доставка стає дорожчою.

Прямі поставки можуть підняти ціни

Централізована модель постачання дозволяє великим мережам економити на логістиці. Умовно кажучи, виробник може доставити велику партію товару на один розподільчий центр, після чого мережа самостійно розподіляє її між сотнями магазинів.

При переході на прямі поставки виникає значно більше окремих маршрутів. Виробнику доведеться доставляти товар у кожну торговельну точку або невеликі групи магазинів. До того ж на вартість доставки впливає ціна пального.

У результаті додаткові витрати бізнесу зрештою можуть бути закладені у кінцеву ціну товару. Тобто навіть якщо сам продукт на рівні виробника не подорожчає, його доставка до полиці може стати дорожчою.

Холодильних складів не вистачає

Окремою проблемою для продовольчого ринку стала втрата холодових складів. За оцінкою CEO Бюро інвестиційних програм Олександра Бондаренка, найбільш гостра ситуація склалася у Києві та Київській області. Урегіоні було знищено близько 80-100 тис. кв. м складів холодного зберігання.

Саме на таких об'єктах зберігалися м'ясо, молочні продукти, охолоджена продукція, овочі та фрукти, яким потрібна температура приблизно від 0 до +4°C. Проблема полягає в тому, що просто перевезти всі ці товари в інший регіон не вийде. Як зазначає Бондаренко, доставка охолодженої продукції з інших областей на відстань 300-400 км може виявитися економічно невигідною.

Ситуацію ускладнює дефіцит вільних складських площ відповідного класу. За оцінкою експерта, у столичному регіоні доступними залишаються приблизно 20-30 тис. кв. м холодильних складів.

Тобто нинішні потужності можуть компенсувати лише близько 20-30% від знищених площ. Швидко вирішити проблему будівництвом нових об'єктів також не вдасться. Навіть невеликий холодильний термінал площею 2-3 тис. кв. м може будуватися щонайменше 6-12 місяців.

Один великий склад можуть замінити десятки менших

Одним із можливих варіантів є децентралізація логістики. Замість одного великого розподільчого центру компанії можуть створювати мережу менших холодильних хабів у різних районах або регіонах. Однак децентралізація має свою ціну.

Великий автоматизований склад може працювати з відносно невеликою кількістю працівників. За оцінкою Бондаренка, для такого об'єкта може бути достатньо 20-30 людей.

Натомість мережа невеликих складів потребуватиме вже приблизно 60-70 працівників, а також додаткової техніки для завантаження, сортування та переміщення товарів. У результаті логістичні витрати можуть зрости приблизно на 10-15%.

Які продукти можуть подорожчати найбільше

Особливо відчутною додаткова логістична складова може бути для недорогих, але важких продуктів. Наприклад, йдеться про кефір, айран та іншу молочну продукцію.

У таких товарів транспортування займає помітну частину кінцевої собівартості. За оцінкою експерта, якщо логістика вже становить близько 15% собівартості, додаткові витрати можуть додати до кінцевої ціни ще 5-6%.

Тобто дорожча доставка поступово позначатиметься на цінниках у супермаркетах. Зокрема, восени на вартість продуктів одночасно впливатимуть пальне, електроенергія, зарплати, оренда, складські витрати та результати врожаю.

За словами Гарбарука, важливим також буде результат урожаю. Якщо врожай буде хорошим, більша пропозиція продукції дозволить частково компенсувати зростання витрат. Якщо ж урожай виявиться слабким, на ринок одночасно тиснутимуть скорочення пропозиції та дорожча логістика. У такому випадку зростання цін може бути значно відчутнішим.

Окрема проблема виникає з імпортними товарами. Через безпекові обмеження та ситуацію з портовою інфраструктурою частина вантажів може переорієнтовуватися на альтернативні маршрути.

Зокрема, використовуються сухопутні шляхи через Польщу, Угорщину та Словаччину, а також маршрути через румунський порт Констанца. Для імпортера це означає більше витрат на транспорт, паливо, перевантаження та зберігання.

Втім, економіст Борис Кушнірук зазначає, що конкуренція між постачальниками залишається достатньою, щоб стримувати різкі стрибки цін. Тому подорожчання не обов'язково буде однаковим для всіх категорій товарів.

Перші зміни покупці вже можуть бачити на полицях

Проблеми з логістикою вже впливають на асортимент окремих магазинів. Зокрема, частину фруктів та овочів торговельні мережі змушені отримувати з інших регіонів України або імпортувати. Якщо раніше товар міг потрапляти до магазину через розподільчий центр неподалік столиці, тепер його доводиться везти безпосередньо з виробничого регіону або з-за кордону.

Зазначається, що це збільшує витрати на транспортування та створює додаткові ризики для постачання. Окремі категорії товарів також можуть тимчасово зникати з полиць не через реальний дефіцит в Україні, а через проблеми з доставкою конкретної продукції до конкретного міста.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, у супермаркетах та інших торгових закладах українці можуть зіткнутися з обважуванням. Тобто коли фактична вага товару "недотягує" до заявленої на ціннику або в чеку, що призводить до переплати. Однак це є порушенням прав споживача. А тому покупці можуть скаржитися на такі заклади.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!