У клієнтки Monobank вкрали 134 тисячі гривень кредитних грошей: банк хоче, щоб вона їх повернула

У 2026 році фінансове шахрайство стає дедалі технологічнішим, швидшим і персоналізованішим. Зловмисники рідше діють навмання і частіше підлаштовують свої сценарії під конкретну людину. Шахрай знає ваше ім'я, він має ваш телефонний номер і знає, клієнтом якого банку він є. Він дзвонить вам, називається представником банку, переконує передати йому код до вашої карти – а потім краде кредитні кошти.

І це реальна історія, яка трапилась із однією з клієнток Monobank, на яку в такий спосіб "повісили" кредит на 134 тис. грн.

OBOZ.UA з'ясував деталі цієї історії та розповідає, як саме працював шахрай та яку позицію зайняв банк. А також пояснює, на якому етапі все можна було виправити і як не втрапити в пастку аферистів.

Як діяв шахрай

Тетяна Ц. живе в Боярці на Київщині. Одного дня на її номер надійшов дзвінок з місцевого номеру. У слухавці невідомий чоловік відрекомендувався представником Monobank, назвав правильні дані Тетяни та повідомив, про нібито спробу входу в її акаунт застосунку з іншого телефону в Дніпрі. При цьому, для переконливості, не просто озвучив інформацію, а назвав конкретну модель телефону, з якого нібито атакували рахунок жінки.

Також, зазначила вона, т.зв. "представник Monobank" запитував, чи має вона пластикову карту банку, бо як ні, то її треба оформити – нібито для перенесення даних у "безпечний" застосунок. Карта в жінки була.

"Він запропонував встановити новий застосунок банку – і перенести туди всі мої дані. Нібито щоб убезпечити рахунок від шахраїв", – розповіла Тетяна в розмові з OBOZ.UA.

Коли ж невідомий почув, що фізична картка в жінки є, то надіслав їй в меседжері інсталяційний файл застосунку та переконав встановити його на телефон. Адже без цього перенесення даних у "безпечний" застосунок нібито було неможливим.

Після того, як жінка встановила застосунок, невідомий попросив її зайти в нього, увімкнути в ньому доступ до камери та показати в неї банківську карту. Після чого наказав ввести пароль.

"Тоді сказав, що поки інформація з карти переноситиметься до нового застосунку, від буде зі мною постійно на зв'язку. Але при цьому я могла не підтримувати розмову активно – навпаки, він "дозволив" займатись своїми справами", – розповіла Тетяна.

Це, вочевидь, було вкрай важливим для "провертання" афери. Адже попри те, що в певний момент через зовнішні обставини з боку жінки зв'язок був розірваний, невідомий знову їй подзвонив – однак, цього разу вже в меседжері, де був підписаний як "Дмитро Монобанк".

"Розмова продовжилась. Аж тут дивлюсь – а з моєї кредитки списуються гроші. Питаю: а це що? А він: не перейматесь, це ми так перекидаємо, ми все повернемо, бо ж по-іншому, для чого б я сидів із Вами тут стільки часу", – розповідає Тетяна.

У кінці ж розмови невідомий запевнив її, що перенесення даних "задля безпеки" завершено і попросив видалити застосунок. А ще пообіцяв, що за 15 хв після її завершення кошти будуть повернуті. Однак, цього не сталося. А згодом Тетяна дізналась, що хтось знімав вкрадені в неї кошти через банкомати та намагався купувати через її картку різні речі в торгових мережах.

Тим не менше, шахраю вдалось вивести з картки Тетяни 134 тис. грн кредитних коштів. Які, звісно, повернуті їй не були.

А згодом вона помітила, що акаунт "Дмитро Монобанк", із якого їй дзвонив шахрай, став називатись "Приват24 Дмитро". А згодом узагалі став "Приват24 Артем".

"Я розумію, що це моя вина у тому, що я дала йому доступ до картки. Але й він говорив надто переконливо", – підсумовує Тетяна.

Банк пропонує повернути жінці вкрадені гроші без відсотків

Після того, як жінка усвідомила, що "Дмитро Монобанк" не поверне їй коштів, вона звернулась до самого Monobank. Там же ситуацію зафіксували і сказали чекати на рішення.

"Але я не розумію, чому вони не побачили, що в мене йде таке списання? Чому якось не зафіксували? Бодай зателефонували б мені – щоб спитати, чи це справді я "знімаю" таку суму", – зазначила жертва шахрая.

Також вона звернулась до поліції, де відкрили відповідну справу. Згодом з Тетяною зв'язались уже справжні представники Monobank та повідомили, що:

• надають їй можливість протягом 3-х місяців повернути кредит без відсотків;
• якщо вона у цей час не вкладеться, то відсотки почнуть нараховувати.

"А ще сказали, що якщо я надам їм документ з поліції, що засвідчить тривання розслідування в справі, то, можливо, зроблять якесь розтермінування. Але ж це не факт. Та й на поверненні грошей вони все одно наполягають", – розповіла жінка.

Відмова від коментарів

Ми ж зі свого боку звернулись до Monobank із проханням прокоментувати ситуацію. Зокрема, запитували:

• У яких випадках банк може виявити підозрілі операції та призупинити їх і чому в цьому випадку такі операції не були виявлені?
• Які є варіанти для клієнтів у випадку, якщо борг не встигають повернути?
• Чи бувають випадки, коли банк може оскаржити шахрайські операції, скасувати їх та повернути кошти?
• Якщо під час розслідування певного шахрайського випадку банк виявить, що гроші були втрачені через недбалість його працівників, чи будуть клієнту повернуті кошти?

Утім, у банку нам відповідати відмовились.

"Дякуємо за запит, але коментувати не будемо", – відписали там.

Шахрай "сидить у тюрмі" й просить його пробачити

Сам же шахрай, підкреслила потерпіла, схоже, дізнався про її звернення до банку. Адже з часом уже "Приват24 Артем" знову вийшов на зв'язок – і намагався дізнатися:

• що жінці сказали в банку;
• чи подала вона заяву в поліцію.

Ба більше. За словами Тетяни, шахрай навіть визнав, що він шахрай. І почав вибачатись.

"Писав, що він не хотів цього робити. Що буцімто сидить в тюрмі – а начальник змушує таким займатись. Пише: вибачте", – розповіла Тетяна.

Як не віддати шахраям свої гроші

А чи були в Тетяни шанси не стати жертвою шахраїв? Насправді, так.

"Перша помилкою, з якої все понеслося: mono не телефонує. Mono комунікує з клієнтом через push-повідомлення в своєму мобільному застосунку", – розповіла керівниця EMA Academy та Школи кібербезпеки Асоціації "ЄМА" Раїса Федоровська, яку ми попросили розібрати описану історію.

Вона зазначає: якщо вам телефонують невідомі люди, називаються представниками банку і переконливо починають розповідати про виявлені проблеми, слід покласти слухавку та самостійно звернутись до банку. Зробити це можна через:

• його застосунок;
• телефони, вказані на сайті установи.

"Не довіряйте дзвінкам від "служби безпеки банку". Навіть якщо співрозмовник знає ваше ім'я, телефонує з номера, схожого на номер банку, повідомляє про реальні операції за карткою. Покладіть слухавку та самостійно передзвоніть до банку за номером, зазначеним на зворотному боці картки", – наголосила експертка.

Наступною помилкою, за її словами, стало встановлення надісланого e меседжері застосунку. Тут, як підкреслюється, варто пам'ятати: банки ніколи не просять клієнтів встановлювати будь-які програми.

"Правило: ніколи не встановлювати APK-файли, отримані через месенджери. Банки, благодійні фонди, державні органи та платіжні сервіси не надсилають застосунки через Telegram, Viber або WhatsApp. Якщо вам надсилають файл із розширенням .apk і просять його встановити для отримання допомоги, захисту рахунку, перевірки особи, підтвердження операції тощо – це ознака шахрайства", – наголосила експертка.

Крім того, акцентувала вона, якщо для встановлення застосунку вам пропонують спочатку перейти за надісланим посиланням – в жодному разі не можна цього робити. Натомість слід дізнатись його назву, самостійно знайти цю програму в Google Play або App Store та перевірити, чи дійсно він опублікований офіційним розробником.

"Перед встановленням обов'язково перевіряйте назву розробника, кількість завантажень, рейтинг та відгуки користувачів, приділяючи особливу увагу негативним відгукам. Це допоможе виявити шкідливі та потенційно небезпечні програми. І ніколи не надавайте прав Device Admin чи Accessibility незнайомим застосункам", – закликала Федоровська.

Також, підкреслила вона, банки ніколи не просять своїх клієнтів вмикати демонстрацію екрану смартфона. А тому робити це на вимогу чи прохання сторонніх осіб заборонено – оскільки так шахраї отримують доступ до інформації, з допомогою якої зможуть або вкрасти ваші гроші, або зашкодити в б-я інший спосіб. Зокрема, вони бачитимуть:

• SMS-коди;
• push-повідомлення банку;
• реквізити рахунків;
• залишок коштів;
• PIN-код, якщо він відображається в застосунку;
• процес налаштування банкінгу тощо.

Наступною помилкою, за словами Федоровської, стала демонстрація потерпілою картки "представнику банку". А також введення свого коду.

"Нікому не повідомляйте PIN-код картки. Працівники банків ніколи його не запитують", – наголосила експертка.

Крім того, зазначила вона, не можна прикладати платіжну картку до NFC-зчитувача смартфона за вказівкою незнайомців. А якщо під час під час телефонної розмови або листування в месенджері вас під різними приводами просять це зробити, "негайно припиніть розмову".

Та й загалом, підкреслила Федоровська, "не треба вводити пін-код своєї картки де попало". Ані в нових завантажених застосунках, ані на сайтах верифікації карток, ані під час підписання "петицій" тощо.

"Ніколи не проходьте ідентифікацію під диктовку. Не слід під час телефонної розмови відкривати банківський застосунок, відкривати Дію, сканувати паспорт/ ID-картку / платіжну картку через NFC, активувати Дія.Підпис / підписувати документи через Дія.Підпис. Якщо хтось інструктує під час цих дій – процедуру слід негайно припинити", – наголосила вона.

Ще один "дзвіночок" пролунав, коли шахрай попросив Тетяну видалити застосунок, який він же й переконав її встановити. Як зазначила Федоровська, це – характерна ознака шахрайської схеми.

І, звісно ж, треба обов'язково слідкувати за тим, хто намагається отримати доступ до вашої кредитної історії. Наприклад, якщо в Дії ви бачите такий запит від організації, до якої ви не подавали заявку на кредит, негайно зателефонуйте до неї й повідомте про можливу спробу шахрайського оформлення кредиту на ваше ім’я.

"Увімкніть FREEZE у послузі "Статус Контроль" (УБКІ) – це заборонить кредиторам перевіряти вашу кредитну історію (послуга платна). Рекомендується, коли вже почався потік набирання кредитів на ваше ім'я, при втраті паспорта, під час тривалого від’їзду за кордон", – резюмувала Федоровська.