Роботодавці активно шукають жінок: які посади та обов'язки пропонують
Через ризик мобілізації та дефіцит кадрів українські роботодавці дедалі частіше шукають жінок на "чоловічі" посади – водійок, монтажниць, трактористок, зварювальниць. Частка жінок-кандидаток у таких вакансіях за рік зросла з 5% до понад 15%, і цей тренд набирає обертів.
Про це розповів президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак в коментарі ЗМІ. Серед найбільш затребуваних "чоловічих" професій, куди дедалі частіше йдуть жінки, – транспортно-логістична сфера, аграрний сектор і виробництво. Зокрема, активно зростає кількість жінок:
- водійок вантажного транспорту та громадського транспорту;
- трактористок і операторок сільськогосподарської техніки;
- монтажниць і зварювальниць;
- верстатниць з ЧПУ;
- майстринь оздоблювальних робіт;
- машиністок і техніць на виробництві.
"Найбільше цей тренд помітний у транспортно-логістичній сфері, агросекторі та будівництві. Водночас дедалі більше жінок входять у сферу важкого виробництва", – зазначає Чумак.
Такий перелік ще донедавна виглядав нетипово для жіночої кар’єри. Однак війна внесла свої корективи: дефіцит кадрів, мобілізація чоловіків і зміна ставлення до гендерних стереотипів суттєво переформатували правила на ринку праці.
Чумак підтверджує, що роботодавці дедалі частіше надають перевагу саме жінкам. Причина очевидна – мобілізаційний ризик для чоловіків. Бізнес не хоче втрачати нових працівників через кілька тижнів після їх найму, тому розглядає жінок як більш стабільний кадровий ресурс.
"Через ризик мобілізації вже помітна тенденція: роботодавці інколи відверто зазначають у вакансіях – шукаємо жінку, це нова реальність", – каже експерт. За результатами опитувань, 63% роботодавців вважають брак персоналу ключовою загрозою для ведення бізнесу. Причому йдеться як про кваліфікованих фахівців у складних галузях, так і про базову робочу силу. Нестача кадрів охопила майже всі напрями:
- ІТ, машинобудування та енергетика;
- будівництво, логістика, агросектор;
- торгівля, готельно-ресторанна сфера, охорона здоров’я й освіта.
Водночас спостерігається парадокс, адже багато з тих, хто раніше працював у "жіночих" галузях, сьогодні за кордоном. За оцінками, близько 6,7 млн українців виїхали, з них велика частина – жінки та діти. "У медицині, освіті, сфері послуг та готельно-ресторанному бізнесі жінки складали більшість персоналу. Їхній виїзд зробив ці галузі практично беззахисними", – наголошує Чумак.
Щоб утримати бізнес на плаву, підприємці йдуть на нестандартні рішення. Серед них активніше залучення:
- жінок пенсійного віку;
- студенток;
- ветеранів війни, зокрема чоловіків, які пройшли реабілітацію та готові працювати.
Проте така заміна кадрів потребує часу й ресурсів. Найбільший виклик — професійна перекваліфікація. "Бізнес змушений навчати з нуля, іноді буквально – показуючи людині, як працювати з інструментом. Але іншого виходу немає", – зазначає Чумак.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, чотириденний робочий тиждень в Україні міг би допомогти українцям краще справлятися зі своїми виробничими обов'язками в умовах постійних обстрілів Однак головною умовою такого режиму має бути збереження 40-годинного робочого тижня, тобто збільшення кількості робочого часу до 10 годин на день у чотириденному форматі.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і в Viber. Не ведіться на фейки!