Німеччина кардинально змінить правила для українських біженців: влада розкрила план
Німеччина змінює підхід до українських біженців – від них почнуть вимагати якнайшвидшого працевлаштування. При цьому від пропозицій роботи українцям краще не відмовлятися – через це виникнуть додаткові труднощі. До такого рішення німецьку владу підштовхнув, серед іншого, дефіцит робочих рук у самій Німеччині. Проте внаслідок цього українські біженці можуть перестати масово їхати до ФРН за високими соцвиплатами.
Про зміну ситуації свідчать одразу кілька гучних заяв німецьких топчиновників у середині жовтня, повідомляє DW. Зокрема, це міністр праці ФРН Губертус Гайль та канцлер Олаф Шольц.
"Мовний бар'єр знижується. Час йти працювати", – зазначав Гайль. "Ми переходимо до широкомасштабних дій для того, щоб українські громадянки та громадяни, які перебувають у Німеччині... усі вийшли на німецький ринок праці", – на день пізніше підтверджував Шольц.
Йдеться про українців, які з початку літа-2022 набували особливого статусу, що дає право на виплати допомоги, а також на працевлаштування. Вважається, що серед таких біженців у працездатному віці перебуває близько 480 тис. осіб, 80% з яких – жінки.
"Федеральний уряд довго давав їм спокій. Але тепер ті, хто втік від війни в Україні мають стати більш самостійними", – зазначало німецьке видання Die Zeit після заяви Гайля.
Зокрема, вимоги до одержувачів допомоги стануть жорсткішими. Українці, як і німецькі безробітні, тепер будуть зобов'язані регулярно – щонайменше раз на 6 тижнів – звітувати про свої пошуки роботи відділенням німецької агенції з праці (Jobcenter).
Сам Jobcenter також буде включений у процес. Агентство активніше пропонуватиме українцям роботу. А ось ті, хто відмовиться від запропонованих вакансій, можуть втратити частину виплат.
Зміна курсу викликана не лише побоюваннями міграційної кризи, а й проблемою дефіциту кадрів у самій Німеччині. Країні терміново потрібні працівники, і не лише висококваліфіковані. Тому українців закликають шукати роботу, навіть якщо ті не знають мови, а доступні вакансії не співпадають із їхньою спеціальністю.
Втім, із мовним бар'єром у ФРН борються на державному рівні, організовуючи мовні курси. За підрахунками влади, лише останнім часом 100 тис. українців закінчили навчання, ще стільки ще завершить проходження курсів у найближчі місяці.
"Ми хочемо, щоб ці люди швидше проходили шлях від парти на інтеграційному курсі до робочого місця. І ми досягнемо цього... Ми розуміємо, що мовні знання важливі. Але вони не повинні бути досконалими", – заявляв Гайль.
Він також зазначив, що насправді багато українців у Німеччині справді збираються працевлаштуватися. "Вони мають хорошу кваліфікацію і хочуть працювати", – наголошував міністр.
Його слова підтверджує статистика. Згідно з доповіддю Інституту досліджень ринку праці (IAB), на початку 2023 року 70% українських біженців із тих, що ще не знайшли роботу в Німеччині, були готові до працевлаштування. Також аналітики підрахували, що приблизно через рік після приїзду відсоток біженців, що працюють, зростає.
Однак поки що у Німеччині працевлаштовано лише 19% українців працездатного віку. У сусідніх Польщі та Чехії цей показник становить близько 65%. Причиною стало те, що ці країни поступово урізали соціальну допомогу українцям, а ФРН – ні.
Так, у Чехії українцям виплачують по 200 євро за перші п'ять місяців перебування в країні, а після сума скорочується до 130 євро. У Польщі одноразова допомога становить 66 євро, щомісячну виплату 110 євро отримують лише сім'ї з дітьми. А от у Німеччині щомісяця виплачують 502 євро на дорослу людину та додатково 420 євро на дитину.
Саме через це у 2023 році українці з Польщі масово виїжджали до Німеччини. Дослідження показують, що біженців насамперед турбує не розмір зарплати в тій країні, де вони знаходяться, а розмір допомоги. Як причину переїзду до ФРН соцвиплати вказали 42% респондентів.
"Замість того, щоб стимулювати швидкий пошук роботи, влада Німеччини зосередилася на мовних та інтеграційних курсах, щоб підвищити таким чином шанси (біженців. – Ред.) на ринку праці", – зазначає Die Welt.
Видання наголошує, що у Польщі та Чехії українські біженці часто зайняті "на погано оплачуваній роботі і, незважаючи на свою працю, живуть нижче за рівень бідності", а в Німеччині їм хотіли дати можливість вибрати місце, яке відповідає кваліфікації. "Але на практиці, схоже, ця стратегія не спрацювала", – резюмують аналітики.
Втім, після зміни підходів у ФРН потік українців може вичерпатися. Це допоможе Німеччині не допустити міграційної кризи, але водночас завадить насиченню ринку праці.
Як повідомляв OBOZ.UA, деякі країни запроваджують спеціальні доплати українцям, які повертаються додому. Наприклад:
- Норвегія сплачує 17,5 тис. крон (1,2 тис. доларів) кожному українцю, який має статус колективного захисту, посвідку на проживання в країні та готовий повернутися на Батьківщину.
- Швейцарія в 2024-2025 роках планує виплати до 4355 доларів, щоб стимулювати українців виїжджати раніше за термін закінчення права на перебування.
Лише перевірена інформація в нас в Telegram-каналі OBOZ.ua та Viber. Не ведіться на фейки!