ЄС продовжить захист для українців, але не для всіх: хто з біженців в зоні ризику

Ілюстрація - учасники мітингу на підтримку України

В Європейському Союзі (ЄС) розпочали роботу над оновленням Директиви про тимчасовий захист (TPD). Зокрема її можуть продовжити ще на рік, але з обмеженнями для певних категорій громадян. Під загрозою – чоловіки мобілізаційного віку, українці з "безпечних" регіонів та "нові" біженці

Про це повідомляє DW. Зазначається, що наразі термін дії тимчасового захисту для біженців з України мав сплинути у березні 2027 року, але наприкінці травня Єврокомісія має представити офіційну пропозицію щодо продовження захисту до 2028-го.

"Лише тоді, коли війна закінчиться, можна планувати щось більше. Тоді з'являється можливість почати відновлення, реконструкцію, підтримувати повернення. Адже не лише держави-члени ЄС, а й Україна повинна мати можливість заохочувати людей до повернення", – каже старший радник із політики надання притулку Віденського Міжнародного центру розвитку міграційної політики (ICMPD) Мартін Вагнер.

Хто може в зоні ризику

Експерти вважають, що оновлена Директива буде менш інклюзивною. Наразі обговорюються три сценарії обмежень, які вже тестуються в країнах поза межами ЄС.

  • Чоловіки призовного віку

Орієнтиром слугує досвід Норвегії, яка змінила законодавство, обмеживши надання колективного захисту для  чоловіків 18-60 років. Втім, юристи зауважують, що в межах права ЄС таку вибірковість реалізувати складно через ризик дискримінації.

  • Мешканці "безпечних регіонів"

Швейцарія вже не надає статус захисту особам із областей України, де не ведуться активні бойові дії: Волинської, Рівненської, Львівської, Тернопільської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. У ЄС цей підхід викликає дискусії через відсутність чіткої методології визначення безпеки під час регулярних ракетних атак.

  • Новоприбулі біженці

Розглядається варіант, за якого тимчасовий захист не поширюватиметься на тих, хто в’їде до ЄС після певної дати. Такі особи будуть змушені проходити загальну процедуру отримання притулку, яка триває місяцями.

Чому країни ЄС уникають "постійних" статусів для українців

Старший науковий співробітник Центру Мартенса Віт Новотни пояснює, що затримка з наданням українцям довгострокових дозволів на проживання має дві причини:

  1. Адміністративна – обробка мільйонів індивідуальних заявок потребує ресурсів, яких у національних урядів немає.
  2. Політична – надання ПМП перетворює тимчасових переселенців на довгострокових іммігрантів, що є "політично ризикованим" для багатьох урядів на тлі виборчих процесів.

"Тимчасове рішення поступово перетворюється на статус-кво. Війна триває, і захист стає більш постійним, але все ще без довгострокових гарантій для людей", — підсумовує Новотни.

Як вже повідомляв OBOZ.UA, в деяких країнах ЄС пролунали заяви про необхідність повернення чоловіків призовного віку в Україну. Серед цих країн Польща, Чехія та Німеччина. Проте наразі ця категорія людей має таке ж право на тимчасовий захист, як і всі інші українські біженці.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!