Відео дня
Фармвиробники виграли, пацієнти програли? Наслідки заборони нового регулювання ринку
З початку весни в Україні набуло чинності нове регулювання фармацевтичного ринку. Хоча реформа мала знизити ціни на ліки майже на третину, за місяць її наслідки виявилися не такими однозначними, як планувалося. На сайті Міністерства охорони здоров’я уже опублікована постанова щодо маркетингових договорів з відповідним регулюванням. Це свідчить про відкритість влади до діалогу з представниками галузі.
Села та прифронтові зони можуть залишитися без аптек
Маркетингові угоди – це законний спосіб співпраці виробників ліків з аптеками. Завдяки цим угодам аптеки, щонайважливіше, могли робити знижки для людей на життєво необхідні ліки. А ще оплачувати важливі послуги, які не компенсуються регульованою націнкою: підтримувати широкий асортимент, давати консультації клієнтам, зберігати товари належним чином та мати постійний запас медикаментів.
Нове регулювання суттєво вплинуло на економічну стійкість аптечного ритейлу. Аптеки втрачають можливість фінансувати та підтримувати важливі соціальні ініціативи та благодійні ініціативи, відбудовувати аптеки у прифронтових населених пунктах, та забезпечувати доступність ліків у регіонах, де відкриття аптек економічно невигідне.
"Прифронтові аптеки, мобільні аптечні пункти – для аптечних ритейлерів це дотаційна історія, соціальна відповідальність. Коли немає рентабельності, то немає за що підтримувати такі проєкти та нерентабельні аптечні заклади," – пояснюють представники галузі.
Закриття аптек у віддалених населених пунктах створює так звані "фармацевтичні пустелі" – території, де населення позбавлене доступу до життєво необхідних ліків. За оцінками експертів, близько 20-25% аптек ризикують закритися найближчим часом.
Саме виробники, як стверджують експерти, виявились єдиними беззаперечними бенефіціарами реформи. Ціни на ліки знизилися лише на ТОП-100 препаратів, а це лише 5-7% від загального асортименту. Але кошти, які раніше виділялись на маркетингові договори і частково поверталися споживачам у вигляді знижок, тепер повністю залишаються у виробників, що призвело до прямого збільшення маржинальності їхнього бізнесу.
Перерозподіл фінансових потоків – основний наслідок реформи. За даними аналітичної компанії Proxima Research, найбільшу частку кінцевої ціни на медикаменти формують саме виробники – 72% від кінцевої вартості препаратів. Частка аптек складає 20%, а дистриб'юторів – 8%.
Аналіз динаміки цін з листопада 2024 року по березень 2025-го виявив штучне завищення виробниками вартості: у грудні ціни на деякі препарати почали зростати і до березня збільшились в середньому на 30-40%. До прикладу, препарат "Тонорма" (від тиску) за три роки зріс у ціні втричі, а зараз "подешевшав" до ціни початку 2024 року.
При цьому, загальний дохід найбільших виробників (серед яких – "Інтерхім" і "Дарниця") ще торік перевищував 25 млрд грн.
Показовим є й порівняння податкових надходжень: п'ять провідних аптечних ритейлерів сплатили у держбюджет у 2024 році понад 4,5 млрд грн податків, тоді як один з найбільших фармвиробників – компанія "Дарниця" – лише 590 млн грн податків і зборів.
Справедливі правила гри: що потрібно фармринку?
Фахівці фармсектору наголошують: лише за умови злагодженої комунікації виробника, дистриб'ютора та аптеки можливо забезпечити доступність лікарських засобів як фізично, так і економічно.
"Правила для кожного учасника ринку мають бути справедливими, економічно обґрунтованими та послідовними", – зазначають експерти галузі, пропонуючи запровадження системи відкритих реєстрів цін із прозорим контролем за націнками виробників та регулювання, а не повну заборону маркетингових договорів.
Багато заходів уже здійснено в Україні, що відповідають найкращим європейським практикам, проте багато чого ще потрібно зробити та розвивати для забезпечення балансу інтересів, в першу чергу, споживачів та всіх учасників ринку.