Знижку не збільшать: Rozetka відповіла продавцям, які втратили товар через обстріл

Rozetka залишила для продавців, які постраждали через знищення товару під час російської атаки на склад у Броварах, знижку на свої послуги на рівні 30% і не погодилася збільшити її до 50%. Підприємці вважають таку підтримку недостатньою та готують судові позови, тоді як компанія заявляє про власні масштабні воєнні збитки й наголошує, що знижка є добровільною допомогою, а не компенсацією вартості знищеного товару.

Про це повідомила прес-служба компанії у відповідь на запит від Delo.ua. Ініціативна група з 44 продавців уже направила Rozetka колективну претензію та заявила про намір звертатися до суду.  

Продавці вимагали збільшити знижку до 50%

Суперечка виникла після російської ракетної атаки на склад у Броварах, де зберігалися товари продавців, які працювали через маркетплейс. Частина підприємців унаслідок удару втратила продукцію на значні суми.

Rozetka запропонувала постраждалим продавцям спеціальні умови – 30% знижки на частину послуг маркетплейсу. Однак для частини бізнесу цього виявилося недостатньо.

Підприємці запропонували збільшити пільгу до 50% та прив'язати її не просто до факту втрати товару, а до реального розміру збитків кожного продавця. На їхню думку, нинішня модель підтримки не дозволяє швидко відновити бізнес.

Представники ініціативної групи заявляють, що за рахунок знижки підприємці фактично отримуватимуть поступове полегшення витрат на роботу з маркетплейсом, однак вартість знищеного товару при цьому нікуди не зникає. Для компанії, яка втратила мільйони гривень продукції, така допомога може розтягнутися на роки.

Один із підприємців заявив про втрату 9 млн грн

Масштаб проблеми добре ілюструє історія координатора ініціативної групи Ярослава Рачка. За його словами, його сімейний бізнес втратив через знищення товару близько 9 млн грн. Після цього оборот компанії через нестачу продукції різко скоротився – приблизно з 3 млн до 500 тис. грн на місяць.

Тобто бізнес втратив можливість торгувати значною частиною асортименту саме в той момент, коли йому потрібні гроші для відновлення. Рачко також зазначав, що за умов обороту близько 3 млн грн витрати на комісії та рекламу на маркетплейсі могли становити близько 1 млн грн. Тому продавці вважають, що більш суттєве зменшення платежів дозволило б їм швидше спрямовувати кошти на закупівлю нового товару та відновлення роботи.

Що відповіла Rozetka

У Rozetka відмовилися збільшувати знижку до 50%. У компанії наголошують, що запропоновані 30% – це добровільна допомога постраждалим продавцям, а не компенсація вартості знищеного товару. Тобто маркетплейс не визнає цю знижку способом відшкодування збитків.

Її мета, за поясненням компанії, полягає в тому, щоб дати підприємцям можливість продовжувати працювати на платформі з меншими витратами. У Rozetka також підкреслюють, що фактичний дохід компанії від відповідних послуг є нижчим за розмір наданої знижки. Таким чином, маркетплейс бере на себе додаткове фінансове навантаження, щоб підтримати продавців.

У компанії зазначають, що самі зазнали значних збитків через російські атаки. Причому проблема не обмежується одним зруйнованим складом, через продовження обстрілів пошкоджується інфраструктура, знищуються товари та виникають нові витрати на забезпечення роботи бізнесу.

Ще один важливий момент у позиції Rozetka – визначення ситуації як наслідку воєнного форс-мажору. Маркетплейс наголошує, що вже залучив юридичних радників для підготовки позовів щодо можливого відшкодування збитків за рахунок заарештованих за кордоном російських активів.

Тобто компанія розглядає окремий механізм компенсації саме через відповідальність Росії за завдані збитки. Водночас це не означає, що постраждалі продавці отримають гроші найближчим часом.

Частина продавців погодилася на запропоновані умови

У Rozetka при цьому зазначають, що більшість продавців погодилася на запропоновану 30-відсоткову знижку, продовжує торгувати через платформу та вже користується пільговими умовами.

Для частини бізнесу це може бути практичним способом хоча б зменшити поточні витрати. Адже після знищення товару підприємцю потрібно одночасно шукати нові джерела фінансування, закуповувати продукцію, оплачувати логістику, рекламу та інші операційні витрати.

Ініціативна група з 44 продавців уже направила маркетплейсу колективну претензію. Бізнеси вимагають переглянути підхід до підтримки та пов'язати тривалість або розмір пільги з фактичними збитками конкретного продавця. Підприємці також заявили про підготовку позовів до суду.

Російські удари б'ють і по державному бюджету

Масштаб проблеми не обмежується окремими підприємствами. За оцінкою прем'єр-міністра Сергія Корецького, станом на початок вересня через російські атаки на бізнес український бюджет може недоотримати близько 70 млрд грн податкових надходжень.

За його словами, удари по підприємствах тривають фактично щодня, а отже, потенційні втрати бюджету можуть збільшуватися. Коли підприємство втрачає склад, обладнання або товар, воно скорочує обороти, а іноді взагалі припиняє діяльність. У результаті зменшуються податки, зайнятість та економічна активність.

Уряд уже шукає способи допомогти бізнесу продовжувати роботу навіть після атак. Зокрема, Кабмін провів ревізію приміщень Фонду державного майна, державних підприємств і міністерств та пропонує бізнесу використовувати доступні складські й виробничі площі.

Окремо влада працює над децентралізацією логістики за аналогією з енергетичною системою. Ідея полягає в тому, щоб навіть після удару по одному великому об'єкту ланцюг постачання не зупинявся повністю.

Ще один напрям, який може мати значення для підприємців – страхування воєнних ризиків. За словами Корецького, уряд планує передбачити в бюджеті окрему статтю, попередньо на рівні 1 млрд доларів, для страхування збитків від російських атак. Розрахунок полягає в тому, що міжнародні партнери зможуть збільшити цей ресурс.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, Росія дедалі частіше атакує українські автозаправні станції, але навряд чи зможе критично вплинути на забезпечення країни пальним. В Україні працює дуже розгалужена мережа АЗС – загалом близько 5 тисяч. Тож удари по цивільних заправках мають передусім терористичний характер і покликані залякати населення.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!