Відео дня
Захист скандального ділка Шапрана хотів зменшити заставу в 10 разів: активи на 1 млрд грн досі не у держави
Захист скандального броварського ексдепутата і бізнесмена Сергія Шапрана, який уже другий місяць перебуває під вартою, намагається зменшити суму застави для підозрюваного зі 100 млн до 10 млн грн. Йдеться про справу щодо привласнення активів підсанкційної імперії росіянина Ігоря Наумця "Юнігран" на 1 млрд грн.
Про це повідомили джерела OBOZ.UA. Слід зазначити, що сума застави, якої домагаються люди Шапрана, не відповідає масштабам справи та здоровому глузду в принципі:
- Застава і зараз у 10 разів менша, ніж вартість вкрадених активів.
- У разі її зменшення – підозрюваний зможе внести в 100 разів менше, ніж було вкрадено, і вийти на свободу.
Крім того, викликає занепокоєння бездіяльність представників держави щодо цього гучного провадження. Шапран був затриманий і взятий під варту ще в червні-2025, і відтоді не було жодних рішень щодо майна "Юніграну".
OBOZ.UA слідкує за ситуацією та закликає відповідальних осіб та уповноважені органи нарешті вирішити долю активів "Юніграну", які майже два роки перебувають у підвішеному стані. Підсанкційне майно на 1 млрд грн має бути повернуто державі.
Публічно звертаємося до нового міністра юстиції України Германа Галущенка та генерального прокурора Руслана Кравченка. Російські активи потрібно націоналізувати – нажите агресором має працювати на благо України. Кошти "Юніграну" могли б полегшити фінансування безпеки та оборони або відновлення країни, зокрема, зруйнованого російськими атаками житла. І що довше цього не відбувається, то вищий ризик остаточного розкрадання активів.
Справа Шапрана: у чому підозрюють ділка
Шапран фігурує в низці розслідувань. У цьому випадку йдеться про кримінальне провадження № 42022000000000455. Воно стосується активів "Юніграну", які Шапран і його партнер Володимир Осіпов (ексдепутат Одеської облради від "Опоблоку") привласнили за давно відомою ЗМІ схемою – за допомогою перереєстрації активів Наумця на підконтрольні компанії.
21 червня поліцейські оголосили 19 підозр фігурантам, включно з Шапраном і Наумцем. Дії учасників злочинної групи кваліфіковано за кількома статтями Кримінального кодексу України:
- ч. 3 ст. 209 – легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, вчинена організованою групою осіб в особливо великому розмірі;
- ч. 3 ст. 362 – несанкціоновані дії з інформацією, що обробляється в автоматизованих системах, вчинені особою, яка має право доступу до неї, за попередньою змовою групою осіб;
- ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 – службове підроблення, вчинене групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки.
Стверджувалося, що підозри оголошено всім учасникам схеми – від організаторів до виконавців. Серед них – керівники підприємств, бухгалтери, нотаріуси та "інші особи, які брали участь у схемі переоформлення активів, незважаючи на дію санкцій".
"Український бізнесмен разом зі спільниками допоміг громадянину Росії незаконно вивести з-під санкцій РНБО стратегічно важливі для економіки держави підприємства, вартість яких становить близько 1 млрд грн. Незважаючи на санкції та арешт майна, кар'єри в Київській та Житомирській областях продовжували видобувати корисні копалини, заводи їх переробляти, а прибутки надходити за кордон, зокрема до РФ", – констатували тоді в ДСР.
Як розкрадали "Юнігран"
Спочатку громадянин РФ Ігор Наумець створив в Україні групу компаній "Юнігран" (у складі ТОВ "Юнігран", ТОВ "Юнігран Сервіс", ТОВ "Будіндустрія-Сервіс ЛТД", АТ "Малинський каменедробильний завод", АТ "Коростенський кар'єр", ПрАТ "Пинязевицький кар'єр" та інших підприємств). Діяльність цих компаній в умовах повномасштабної російської агресії створювала безпеку українській державності, і 12.05.2023 р. Указом президента №279/2023 було запроваджено санкції РНБО у вигляді блокування активів "Юніграну" та його бенефіціарних власників.
Ситуацією 2023 року вирішили скористатися Шапран і Осіпов. Їхньою метою стало привласнення активів, які мала отримати держава. Наумець, за версією слідства, теж мав залишитися в плюсі.
Це підтверджують і дані ЗМІ, які дізналися про укладення між російським та українським бізнесменами "меморандуму" щодо розподілу прибутку від майбутньої роботи "Юніграну" в пропорції 50/50. У медіа навіть публікували фото цього "меморандуму", надані Наумецем:
Свій план ділки почали приводити в дію зі зняття арештів. Після їх скасування, ймовірно, із залученням "потрібних" суддів, для ділків відкрився шлях до виведення заблокованих активів з-під санкцій. У підсумку майно групи компаній "Юнігран", виведене на підконтрольні компанії, фактично перекочувало у власність Шапрана.
З кінця 2024 року кримінальне провадження про заволодіння "Юніграном" отримало хід. Було накладено арешти на майно та корпоративні права ТОВ "Юні Люкс", "Юні Сервіс", "Юні Стоун Плент", "Коростенська видобувна компанія", "Малинська видобувна компанія". Тобто саме тих компаній, на які Шапран і Осіпов вивели підсанкційні активи "Юніграну". Також було заарештовано ТОВ "Будіндустрія-Сервіс ЛТД".
Заарештовані корпоративні права та майно передано в управління АРМА. Однак проблему це не вирішило: частина активів продовжила роботу, незважаючи на арешти. Ба більше, Шапран, коли його затримали, їхав за кордон на машині, яка також перебуває під арештом. Це викликало серйозні питання до ефективності роботи АРМА.
Наприкінці травня 2025 року Мін'юст офіційно повернув державі захоплене майно підсанкційного "Юніграну". Відомство скасувало незаконний продаж і анулювало реєстраційні процедури з передачі нерухомих активів ТОВ "Юнігран" і ТОВ "Юнігран-Сервіс". Однак повноцінної націоналізації майна так і не відбулося.
Як повідомляв OBOZ.UA, паралельно з розслідуванням ще одна фірма з орбіти Шапрана намагається за безцінь отримати цінний актив – спецдозвіл на видобуток граніту. Його купили за дуже низькою ціною в 30 тис. грн, хоча реальна вартість може становити, за різними оцінками, від 3,7 млн до 12,8 млн грн.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!