Блог | Воєнний стан і строки оскарження ППР: Верховний Суд нагадав, що формального вручення недостатньо

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вкотре нагадав про важливий принцип податкових спорів: при визначенні строку на оскарження податкового повідомлення-рішення (ППР) вирішальне значення має не лише факт його направлення, а й момент, коли платник податків фактично дізнався або повинен був дізнатися про прийняте рішення.

У постанові від 28 травня 2026 року у справі № 520/22570/25 Верховний Суд зазначив, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до суду необхідно встановлювати не лише факт направлення податкового повідомлення-рішення, а й момент, коли платник фактично дізнався або об’єктивно повинен був дізнатися про порушення своїх прав.

І особливо актуальним цей підхід є в умовах воєнного стану.

Формальне вручення не завжди означає реальне отримання

Тривалий час у податкових спорах контролюючі органи послідовно посилалися на положення Податкового кодексу України, відповідно до яких податкове повідомлення-рішення вважається врученим, якщо його було направлено рекомендованим листом за податковою адресою платника.

Саме такий підхід застосували суди першої та апеляційної інстанцій у цій справі.

Оскільки податковий орган направив податкові повідомлення-рішення рекомендованим листом за податковою адресою платника, а поштове відправлення повернулося після закінчення строку зберігання, суди дійшли висновку про належне вручення рішень та пропуск строку звернення до суду.

Однак Верховний Суд не погодився з таким формальним підходом.

Що саме повинен встановити суд

На думку Верховного Суду, для вирішення питання щодо дотримання строку звернення до суду недостатньо встановити лише факт направлення податкового повідомлення-рішення відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Суд повинен з’ясувати:

• коли платник фактично дізнався про прийняття рішення;
• коли він об’єктивно міг дізнатися про його існування;
• чи мав він реальну можливість отримати відповідну кореспонденцію;
• чи існували обставини, які перешкоджали отриманню поштових відправлень.

Фактично Верховний Суд підкреслив, що питання строку звернення до суду повинно оцінюватися не лише через призму формального дотримання процедур вручення, а й через реальну можливість особи захистити свої права.

Воєнний стан має значення

Окрему увагу Верховний Суд звернув на обставини воєнного стану.

У справі платник податків посилався на те, що через ракетні обстріли був змушений залишити місце проживання та фактично не мав можливості отримувати поштову кореспонденцію за своєю податковою адресою.

Крім того, про існування податкових повідомлень-рішень він дізнався лише після отримання відповідних матеріалів у відповідь на адвокатський запит.

Верховний Суд зазначив, що такі обставини не можуть залишатися поза увагою суду та потребують належної перевірки й оцінки під час вирішення питання щодо дотримання строку звернення до суду.

Саме по собі повернення рекомендованого листа після закінчення строку зберігання не доводить, що платник податків реально знав або повинен був знати про прийняття податкового повідомлення-рішення.

Верховний Суд застерігає від надмірного формалізму

Одним із ключових висновків постанови стало застереження Верховного Суду щодо надмірного формалізму під час оцінки дотримання процесуальних строків.

Суд прямо вказав, що висновок про пропуск строку звернення до суду не може ґрунтуватися виключно на факті направлення кореспонденції рекомендованим листом.

Такий підхід суперечить:

• принципу офіційного з’ясування всіх обставин справи;
• завданню адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав особи;
• принципу доступу до правосуддя.

Фактично Верховний Суд наголосив, що суди повинні оцінювати не лише юридичну форму вручення документа, а й реальні обставини, за яких особа могла або не могла дізнатися про відповідне рішення.

Чому це рішення важливе для бізнесу

Для бізнесу це рішення має практичне значення насамперед у спорах щодо строків оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих під час воєнного стану. Воєнні дії, евакуація, зміна місця проживання, неможливість отримання поштової кореспонденції або доступу до офісних приміщень стали реальністю для багатьох платників податків.

І саме тому автоматичне застосування формального підходу до вручення документів може призводити до фактичного позбавлення особи права на судовий захист.

Позиція Верховного Суду підтверджує, що в таких спорах вирішальне значення має не лише факт направлення податкового повідомлення-рішення, а й реальна можливість платника податків своєчасно дізнатися про його існування та скористатися правом на оскарження.

Висновок

Постанова Верховного Суду демонструє важливий підхід до оцінки строків звернення до суду в умовах воєнного стану.

Формальне направлення податкового повідомлення-рішення за податковою адресою саме по собі ще не означає, що платник податків фактично дізнався про його існування. При вирішенні питання про пропуск строку звернення до суду необхідно встановлювати реальний момент, коли особа отримала інформацію про відповідне рішення або об’єктивно могла її отримати.

Для бізнесу це рішення є важливим підтвердженням того, що в умовах воєнного стану право на судовий захист не може ставитися у залежність виключно від формального факту направлення кореспонденції за податковою адресою платника.