У Кабміні намагаються "протиснути" новий Трудовий кодекс: які зміни приготували і чи вдасться цього досягти

Розгляд довгоочікуваної трудової реформи знову повернули на вихідну позицію: після відставки прем'єрки Юлії Свириденко новий кабінет під керівництвом Сергія Корецького змушений заново подавати проєкт Трудового кодексу до Верховної Ради.

Урядовці квапляться нарешті замінити застарілий радянський КЗпП та заповнити кадровий дефіцит, проте, оновлений документ готує українцям сюрпризи.

Про те, які саме новації чекають на ринок праці, чому та депутати не поспішають давати зелене світло документу і як Кабмін планує повертати законопроєкт до парламенту – читайте у матеріалі OBOZ.UA.

Рішення відтермінували

Після звільнення прем’єрки Юлії Свириденко всі урядові законопроєкти, які не встигли схвалити у першому читанні, автоматично відкликали з Верховної Ради. Тепер вже новому прем’єру Сергію Корецькому треба знову розглянути проєкт Трудового кодексу на засіданні уряду, підписати і направити до Ради.

Співрозмовники OBOZ.UA в Мінекономіки розповідають: зараз роблять усе необхідне, щоб документ знову проголосували в уряді та відправили в Раду. Разом із тим, робота над ним у комітетах все ще триває. Тож шанси на те, що проєкт Трудового кодексу все ж ухвалять, є.

Щоправда, проєкт Трудового кодексу розробляють вже багато років (над цим працювало кілька складів уряду). У 2020-му в "Слузі народу" заявляли, що бізнес повинен отримати можливість легко звільняти співробітників, і це спростить і процедуру створення нових робочих місць. Мовляв, якщо людина може просто так звільнитися, то і роботодавець повинен мати можливість просто так звільнити.

Але ця ідея залишилась нереалізованою. Новий проєкт Кодексу законів про працю розробляли впродовж кількох років. При тому, текст готували ще за часів, коли Свириденко була міністеркою економіки.

"Попередня команда Мінекономіки (Юлія Свириденко та Тетяна Бережна) підготувала якісний текст. Їхні наступники, Олексій Соболев, як міністр, та я, винесли його на Кабмін і подали в парламент", – розповідала в інтерв'ю OBOZ.UA заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства Дарина Марчак.

Задум можновладців зрозумілий: застарілий радянський КЗпП давно потребував заміни, яка б наблизила українські норми до європейських стандартів та допомогла подолати гострий кадровий дефіцит. Однак, такі зміни сподобаються не всім.

Однією з найгостріших тем стало питання контролю з боку роботодавця. Законопроєкт передбачає можливість встановлення відеоспостереження на робочих місцях та перевірки робочого листування співробітників. Згідно з нормами документа, такі заходи допускаються "тільки за умови неможливості або неефективності застосування альтернативних способів контролю". Проте головна проблема полягає у відсутності будь-яких чітких критеріїв цієї самої "неефективності".

На практиці це означає, що керівникові компанії буде достатньо просто заявити про неефективність звичайних методів, щоб одразу поставити камери чи почати читати корпоративну пошту. Найманому працівникові у такій ситуації не залишать інструментів для швидкого захисту – йому доведеться шукати підтримки у профспілках чи йти із позовами до суду. Хоча, чимало компаній вдаються до таких дій і зараз, новий Кодекс замість жорсткого регулювання створює розмиту рамку з безліччю лазівок для керівництва.

Крім того, проєкт нового Трудового кодексу передбачатиме дев’ять видів трудових договорів і можливість комбінувати їх залежно від потреб бізнесу та працівника. Зокрема, для:

• дистанційної або надомної роботи;
• договорів із нефіксованим робочим часом;
• учнівських договорів.

Що буде з зарплатами в Україні

Не менше запитань постає і щодо майбутнього мінімальної заробітної плати. Автори законопроєкту начебто пропонують європейський підхід – прив'язати мінімалку до середньої зарплати у вигляді конкретного відсотка. Проте, вирішальну деталізацію пропонують віддати на розсуд Кабінету Міністрів, що фактично знецінює таку новацію.

Для розуміння масштабу: при нинішній мінімальній зарплаті у 8 647 грн та середній у 32 783 грн (показник за червень), мінімалка становить лише 26,3% від середнього доходу, і ця пропорція й надалі падатиме через зростання окладів. У країнах Європейського Союзу орієнтиром вважається рівень у 50-60%, а базовим допустимим порогом – хоча б 40%, що за нинішніх реалій відповідало б сумі у 13 113 грн.

Однак, без фіксації конкретної цифри безпосередньо у тексті закону, уряд зможе своєю постановою затвердити ті самі 26,3% і просто заморозити ситуацію.

Тим часом вже зараз в Україні найменша мінімалка в Європі. Українці заробляють від 169 євро (8647 грн). Для порівняння: у сусідній Молдові мінімальна зарплата складає 313 євро.

Про це йдеться у даних Євростату. Згідно з даними про рівень мінімальної заробітної плати у країнах Європейського Союзу станом на 1 липня 2026 року, між державами-членами зберігається відчутний дисбаланс. Водночас у реальному вимірі – з урахуванням купівельної спроможності – ця різниця значно скорочується.

Країни ЄС за номінальним розміром мінімальних виплат можна поділити на три основні групи:

• Понад 1 500 євро на місяць: Люксембург, Ірландія, Німеччина, Нідерланди, Бельгія та Франція. Діапазон виплат у цій групі становить від 1 867 євро у Франції до 2 771 євро у Люксембурзі.

• Від 1 000 до 1 500 євро на місяць: Словенія, Іспанія, Литва, Польща, Кіпр, Греція, Португалія та Хорватія. Найнижчий показник у Хорватії (1 050 євро), найвищий – у Словенії (1 482 євро).
• Менше 1 000 євро на місяць: Мальта, Естонія, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Латвія та Болгарія. Показники варіюються від 620 євро у Болгарії до 994 євро на Мальті.

Є у проєкті й безумовно приємні моменти, як-от тривалість щорічної основної відпустки, яку пропонують збільшити з нинішніх 24 до 28 календарних днів за кожен відпрацьований рік.

Шлях цього документа до реального втілення обіцяє бути непростим. Урядовцям не вдалося домовитися з народними депутатами про швидке та безперешкодне проходження проєкту через парламентську залу, а тепер документ необхідно подавати заново.

Усі ці суперечки розгортаються на тлі складної демографічної та економічної ситуації. Зараз на підконтрольній Україні території проживає від 29 млн до 31,1 млн осіб, з яких офіційно працюють і сплачують ЄСВ лише 10,5 млн (включно з 2 млн ФОПів), а ще близько 2,6 млн перебувають у "тіні".

Враховуючи, що за оцінками Держпраці найближчими роками ринок зіткнеться з дефіцитом у 4,5 млн робітників, новий Трудовий кодекс має стати стимулом для залучення людей до офіційної праці, а не джерелом додаткових ризиків для їхніх прав.