Топбанкіри "Газпромбанку" заробили мільйони на санкціях: як їм вдалось провернути схему з облігаціями

Топменеджери "Газпромбанку" в Люксембургу могли заробити понад 9 млн євро на понад 50 операціях із єврооблігаціями "Газпрому", які після санкцій подешевшали, а потім могли бути обміняні на російські облігації заміщення за номінальною вартістю. Банкіри скуповували папери незадовго до оголошень про їхнє заміщення, однак після перевірки люксембурзький регулятор не оштрафував їх за інсайдерську торгівлю, обмежившись фіксацією порушень внутрішніх правил банку.

Про це пише Financial Times. Йдеться про керівників "Газпромбанку" – Дмитра Деркача, Сергія Некрасова, Сергія Бєлоусова та Павла Большакова. 

Після початку повномасштабної війни Росії проти України та введення західних санкцій фінансові операції з російськими компаніями стали значно складнішими. Європейський Союз безпосередньо не запроваджував санкцій проти самої фінансової структури "Газпрому" та не заморожував її активи.

Водночас санкційні обмеження торкнулися фінансової інфраструктури, через яку проходили платежі, що створило серйозні проблеми для обслуговування російських єврооблігацій. На цьому тлі ціни на деякі боргові папери "Газпрому" на європейському ринку різко впали. Окремі випуски продавалися приблизно за половину від номінальної вартості.

Путін дозволив випускати облігації заміщення

Ключовою подією став указ, який 5 липня 2022 року підписав російський президент Владімір Путін. Документ дозволив російським емітентам випускати так звані облігації заміщення.

Фактично йшлося про нові російські цінні папери, які мали замінити заблоковані або проблемні єврооблігації. Для власників таких паперів це створювало можливість отримати заміну за повною номінальною вартістю, навіть якщо старі єврооблігації на міжнародному ринку продавалися зі значним дисконтом.

Різниця між ціною придбання дешевих єврооблігацій та вартістю отриманих натомість паперів і стала джерелом потенційного прибутку. За інформацією Financial Times, одним із перших цим механізмом скористався керівний директор Gazprombank Luxembourg Дмитро Деркач.

Через дев'ять днів після підписання указу, 14 липня 2022 року, він почав купувати на європейському ринку єврооблігації "Газпрому", які на той момент суттєво втратили в ціні. Перед цим, у червні, Деркач побував у Москві. Після повернення до Люксембургу він відкрив особистий рахунок у "Газпромбанку", хоча внутрішні правила банку, як зазначає видання, забороняли керівникам використовувати рахунки в цій установі для подібних операцій.

Крім того, кошти на придбання цінних паперів Деркачу надав московський "Газпромбанк". У вересні 2022 року до операцій долучилися ще троє керівників – Сергій Некрасов, Сергій Бєлоусов та Павло Большаков.

На рахунки банкірів надійшло понад 17 млн євро

За даними видання, у період із липня по листопад 2022 року на рахунки чотирьох банкірів надійшло понад 17 млн євро в еквіваленті. Кошти спочатку надходили в рублях, після чого їх конвертували в євро. На ці гроші керівники купували єврооблігації "Газпрому", які через санкційні обмеження та проблеми з виплатами продавалися значно дешевше за номінальну вартість.

Причому, як звертає увагу видання, дії чотирьох банкірів виглядали напрочуд узгодженими. Вони купували однакові обсяги однакових випусків облігацій в один і той самий день. Особливо показовим є те, що низка таких покупок відбувалася незадовго до того, як "Газпром" оголошував на своєму сайті, які саме випуски будуть доступні для заміщення.

Один папір міг принести понад 80 тисяч євро

Financial Times наводить конкретний приклад операції Деркача. Він придбав єврооблігацію "Газпрому" з погашенням у 2024 році приблизно за 65 тис. євро, хоча її номінальна вартість становила 150 тис. євро. Після проведення операції із заміщення у грудні 2022 року такий папір міг забезпечити близько 85 тис. євро прибутку.

Якщо подібні операції проводилися десятками, загальний фінансовий результат міг бути дуже значним. За оцінкою, понад 50 угод чотирьох банкірів могли принести їм більш як 9 млн євро. Водночас, важливо зазначити, що йдеться про оцінку видання, а не про встановлену судом суму незаконного прибутку.

Наприкінці 2022 року операції припинили після того, як співробітники банку почали ставити питання щодо можливого використання інсайдерської інформації. Особливу увагу привернула синхронність дій керівників. Вони купували ті самі облігації, часто в однакових обсягах і приблизно в один час.

Додатковим фактором стали строки таких покупок: частина операцій проводилася незадовго до публікації "Газпромом" інформації про конкретні випуски, які можна було замінити на нові російські облігації. Така схема могла дозволяти банкірам заздалегідь купувати папери, щодо яких очікувалося суттєве зростання вартості після заміщення.

Що встановив люксембурзький регулятор

У березні 2023 року ситуацію перевірив фінансовий регулятор Люксембургу. За результатами перевірки було встановлено порушення банком власних внутрішніх правил, зокрема тих, що стосувалися використання особистих рахунків співробітниками.

Однак регулятор не наклав штрафів за результатами перевірки. Банку рекомендували оновити внутрішні кадрові та комплаєнс-процедури.

Таким чином, офіційна перевірка не завершилася покаранням банкірів за інсайдерську торгівлю, хоча сама поведінка керівників викликала питання всередині банку. Усі четверо керівників, про яких ідеться в розслідуванні, вже залишили "Газпромбанк".

Сергій Бєлоусов і Павло Большаков після цього очолили інвестиційну компанію B&B Capital Partners у Люксембурзі. Дмитро Деркач, за інформацією Financial Times, залишився в Люксембурзі та веде приватне життя.

Сергєй Некрасов повернувся до Росії. У жовтні 2025 року він став генеральним директором футбольного клубу "Спартак".

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, росіяни з грудня 2024 року по червень 2026-го перевели нерезидентним брокерам майже 600 млрд рублів, а за квітень-червень лише на купівлю валюти витратили близько 159 млрд рублів, що свідчить про зростання побоювань щодо майбутнього. Паралельно російські мільярдери виводять десятки мільярдів доларів в ОАЕ, Туреччину, Монако та інші країни, побоюючись санкцій та проблем у банківській системі.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!