Судді відмовляються долучати до справ докази СБУ: як окремі "служителі Феміди" допомагають Шапрану захопити підсанкційний актив
В Україні кілька суддів відмовляються долучати докази СБУ задля захисту інтересів держави в справі "Юніграну". При тому раніше СБУ мала можливість озвучувати свої аргументи в судах, зокрема, вони долучали до справи матеріали кримінальних проваджень, іноземні документи. В тому числі завдяки цьому в судах визнали недійсним продаж активів групи "Юнігран" компаніям бізнесмен Сергія Шапрана вже після накладання санкцій на росіянина-власника.
Але зараз ситуація кардинально змінилась. Так, суддя Дніпропетровського окружного адмінсуду Олена Царікова задовільнила позов компанії Шапрана та повернула йому активи групи "Юнігран". А судді Господарського суду Житомирської області Юлія Кудряшова та Оксана Прядко відмовились залучати СБУ до розгляду справи у якості третьої сторони.
Фактично суди в цих випадках діють проти інтересів держави. Так, Кудряшова та Прядко не розглядатимуть докази СБУ в справі "Юніграну". Хоча саме ці докази могли б зіграти ключову роль в ухваленні рішення на користь держави.
Наприклад, Північний апеляційний господарський суд (як і суд першої інстанції) прийшов до висновку, що активи "Юнігран" передавались у власність компаніям Шапрана, порушуючи інтереси держави і в першу чергу для того, щоб ці активи не стали власністю держави. Суддя Північного апеляційного господарського суду Віталій Пантелієнко заслухав, в тому числі, представника СБУ та розглянув всі аргументи. В такому випадку важко ухвалити помилкове рішення.
"Суд дійшов правильного висновку, що оспорювані правочини що суперечать публічному порядку (інтересам держави і суспільства), спрямовані на порушення правового господарського порядку та укладені за наявності умислу (наміру) всіх сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою таких правочинів є їх кінцевий результат, якого бажали досягти всі сторони правочинів, - виведення активу із під дії санкцій, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства", – йдеться в рішенні суду по справі 910/11526/24.
При тому судді Кудряшова та Прядко фактично ігнорують і висновки Верховного Суду, який чітко вказав, що в справах про обхід санкцій судові рішення стосуються інтересів органів, які захищають інтереси держави в цих правовідносинах – СБУ.
Не менше питань викликає і рішення судді Дніпропетровського окружного адмінсуду Олена Царікової, яка фактично допомогла Шапрану захопити активи "Юнігран". При тому це справа не адміністративна, а господарська. Йдеться про судове рішення по справі 160/24597/25. Царікова вирішила задовільнити позов "Юні Стоун Плент" (компанія Сергія Шапрана) та скасувати наказ Міністерства юстиції України "Про задоволення скарги" №1385/5 від 20.05.2025 року. В цій скарзі йдеться про те, що активи "Юнігран" продали незаконно, всупереч рішенню Ради національної безпеки і оборони України від 12.05.2023 р.
Виходить, що українські суди не дають доступу до правосуддя українським же правоохоронним органам в справах про обхід санкцій, але коли йдеться про питання узаконення перереєстрації заблокованих активів – суди готові навіть вийти за межі своїх повноважень.
До речі, суддя Олена Царікова в гучні скандали не потрапляла. Однак вона є колегою Романа Голобутовського, який, за інформацією OBOZ.UA, і організував ухвалення цього рішення. При тому, за інформацією OBOZ.UA, саме Голобутовський (розслідування про нього – читайте тут) допомагає Шапрану отримати "потрібні" рішення суддів.
Голобутовського з Шапраном неодноразово помічали разом, зокрема, в елітному київському ресторані "Гуд Вайн". Також вони відвідали урочистий молебень у римсько-католицькій парафії св. Миколая у Києві 6 січня.
Тоді, між Голобутовським та представницею Офісу президента Іриною Верещук, як вдалось з'ясувати OBOZ.UA, в одному ряду в храмі зайняла місце адвокатка з Дніпра Олена Доненко.
Голобутовського з Доненко об'єднує не лише місто Дніпро. Доненко – адвокатка Сергія Шапрана. Вона разом зі своїм клієнтом Шапраном давала інтерв'ю щодо ситуації навколо "Юніграну" та намагалась пояснити, що угода – начебто законна. Вона також була присутня на першій зустрічі генпрокурора Руслана Кравченка з бізнесом.
Справа "Юнігран": що відомо
Сергія Шапрана затримали та взяли під варту в червні 2025 року. Він фігурує в низці розслідувань, але в СІЗО його відправили в межах кримінального провадження № 42022000000000455. А вже в грудні Слідча суддя Печерського районного суду Києва Ірина Григоренко задовольнила позов новоспеченої адвокатки Анастасії Литвин та зняла арешт з мільярдних активів "Юніграна".
Провадження № 42022000000000455 стосується активів "Юніграна", які Шапран і його партнер Володимир Осіпов (ексдепутат Одеської облради від "Опоблоку") привласнили за давно відомою ЗМІ схемою – за допомогою перереєстрації активів Ігоря Наумця на підконтрольні компанії.
21 червня поліцейські оголосили 19 підозр фігурантам, включно із самими Шапраном і Наумцем. Стверджувалося, що підозри оголошено всім учасникам схеми – від організаторів до виконавців. Серед них – керівники підприємств, бухгалтери, нотаріуси та "інші особи, які брали участь у схемі переоформлення активів, попри дію санкцій".
Спочатку громадянин РФ Ігор Наумець створив в Україні групу компаній "Юнігран" (у складі ТОВ "Юнігран", ТОВ "Юнігран Сервіс", ТОВ "Будіндустрія-Сервіс ЛТД", АТ "Малинський каменедробильний завод", АТ "Коростенський кар'єр", ПрАТ "Пинязевицький кар'єр" та інших підприємств). Діяльність цих компаній в умовах повномасштабної російської агресії створювала загрозу безпеці українській державності, і 12.05.2023 р. указом президента №279/2023 було запроваджено санкції РНБО у вигляді блокування активів "Юніграна" та його бенефіціарних власників.
Ситуацією 2023 року вирішили скористатися Шапран і Осіпов. Їхньою метою стало привласнення активів, які мала отримати держава. Наумець, за версією слідства, теж мав залишитися "в плюсі".
Свій план ділки почали приводити в дію зі зняття арештів. Після їхнього скасування, ймовірно із залученням "потрібних" суддів, для ділків відкрився шлях до виведення заблокованих активів з-під санкцій. У підсумку майно групи компаній "Юнігран", виведене на підконтрольні компанії, фактично перекочувало у власність Шапрана.
З кінця 2024 року кримінальне провадження про заволодіння "Юніграном" отримало хід. Було накладено арешти на майно та корпоративні права ТОВ "Юні Люкс", "Юні Сервіс", "Юні Стоун Плент", "Коростенська видобувна компанія", "Малинська видобувна компанія". Тобто саме тих компаній, на які Шапран та Осіпов вивели підсанкційні активи "Юніграна". Також було арештовано ТОВ "Будіндустрія-Сервіс ЛТД".
Арештовані корпоративні права та майно передано в управління АРМА. Проте проблему це не вирішило: частина активів продовжила роботу, попри арешти. Ба більше, Шапран, коли його затримали, їхав за кордон на машині, яка також перебуває під арештом. Це викликало серйозні питання до ефективності роботи АРМА.
Наприкінці травня 2025 року Мін'юст офіційно повернув державі захоплене майно підсанкційного "Юніграна". Відомство скасувало незаконний продаж й анулювало реєстраційні процедури з передачі нерухомих активів ТОВ "Юнігран" і ТОВ "Юнігран-Сервіс". Однак повноцінної націоналізації майна так і не відбулося. Тепер суд це рішення скасував.
Як повідомляв OBOZ.UA, ба більше, суд повернув спецдозвіл на видобуток граніту підсанкційному заводу Шапрана. Йдеться про видобуток граніту в Пинязевицькому родовищі. Воно було відчужене від Малинського каменедробильного заводу (МКДЗ) спочатку до ТОВ "Новел Пром", а потім до ТОВ "Малинська видобувна компанія" Шапрана.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!