Роботодавці змушені піднімати зарплати цим фахівцям: кого найбільше не вистачає на ринку праці

В Україні прогнозують потребу у понад 2,6 млн нових працівників протягом наступного десятиліття, а найбільше бракуватиме інженерів, будівельників і технічних спеціалістів, тоді як зарплати за рік уже зросли на 17-20%. Кадровий дефіцит посилюють війна, міграція та старіння населення, тому бізнес дедалі активніше підвищує виплати, автоматизує роботу та залучає старших працівників і людей з інвалідністю.

Про це розповіла експертка ринку праці Тетяна Пашкіна в коментарі медіа. За її словами, дефіцит таких кадрів в Україні спостерігається вже понад десять років, однак війна, міграція та демографічні зміни зробили ситуацію значно гострішою.

Особливо складно роботодавцям знайти інженерів, будівельників, технічних працівників та представників робітничих професій. Саме ці спеціалісти будуть одними з найбільш затребуваних у найближчі роки, адже відновлення країни потребуватиме величезної кількості людей, здатних працювати у виробництві, будівництві, енергетиці, транспорті та інших критично важливих сферах.

Експертка пов'язує частину проблеми з тим, як молоді люди обирають майбутню професію. За її словами, українська система профорієнтації не встигає за реальними потребами економіки. Раніше підлітки могли отримати практичне уявлення про різні професії ще до вступу до університету.

Сьогодні ж молодь значною мірою орієнтується на соціальні мережі, поради батьків та популярність певних спеціальностей. У результаті виникає дисбаланс, коли університети продовжують випускати велику кількість юристів, маркетологів та фахівців із міжнародних студій, тоді як підприємствам потрібні інженери, технологи, механіки та інші технічні працівники.

Роботодавці змушені автоматизувати виробництво

Кадровий голод змушує український бізнес змінювати не лише зарплати, а й саму організацію роботи. Якщо раніше компанії могли компенсувати нестачу автоматизації великою кількістю працівників, то тепер такий підхід дедалі частіше стає неможливим.

Підприємства почали активніше вкладати кошти в цифровізацію, роботизацію та автоматизовані системи. Причина проста, адже працівників фізично не вистачає, а потреба в товарах і послугах залишається.

Процес уже добре помітний в аграрному секторі. Фермерські господарства використовують дрони для моніторингу полів та обробки посівів, а сучасною сільськогосподарською технікою в окремих випадках можна керувати дистанційно.

Автоматизація поширюється також на склади та виробничі підприємства. Бізнес намагається замінити частину ручної роботи технологіями, щоб виробляти необхідний обсяг продукції навіть за меншої кількості персоналу.

Зарплати за рік зросли на 17-20%

Нестача працівників безпосередньо впливає і на рівень оплати праці. За даними, наведеними експерткою, за останній рік зарплати у вакансіях на провідних українських сайтах із пошуку роботи збільшилися приблизно на 17-20%.

Водночас головною причиною такого підвищення стає вже не лише інфляція. Роботодавці змушені конкурувати між собою за обмежену кількість кваліфікованих працівників.

Якщо фахівець має необхідні навички та досвід, компанії ризикують втратити його на користь конкурента, який запропонує кращі умови. Тому бізнесу доводиться підвищувати зарплати, покращувати соціальний пакет та загалом робити вакансії привабливішими. В найбільш дефіцитних професіях працівник поступово отримує сильнішу позицію під час переговорів із роботодавцем.

Війна та міграція скоротили кількість працівників

Однією з ключових причин кадрового дефіциту залишається скорочення самого українського ринку праці. На нього одночасно вплинули повномасштабна війна, виїзд частини населення за кордон, мобілізація, демографічні зміни та старіння населення.

За оцінкою Пашкіної, кількість людей на українському ринку праці скоротилася приблизно з 16 млн до 10 млн. Водночас співвідношення між працюючими та пенсіонерами стає дедалі менш сприятливим для економіки.

Додатковий тиск створює низька народжуваність. Менша кількість дітей сьогодні означає меншу кількість потенційних працівників у майбутньому. Тому навіть після завершення війни проблема нестачі кадрів автоматично не зникне. Навпаки, демографічні тенденції можуть зробити її однією з головних довгострокових проблем української економіки.

Хто може стати резервом для українського ринку праці

За таких умов роботодавцям доведеться ширше дивитися на кандидатів, яких раніше могли відсікати через формальні критерії. Зокрема, одним із резервів можуть стати люди старшого віку. Підприємствам доведеться поступово відмовлятися від практики, коли кандидата оцінюють насамперед за віком, а не за його професійними навичками та досвідом.

Ще одним потенційним резервом є люди з інвалідністю. Попри значний потенціал цієї категорії населення, рівень її залучення до роботи залишається невисоким. Для бізнесу це означає можливість залучити працівників, які сьогодні часто залишаються поза ринком через бар'єри доступності, упередження або відсутність відповідних умов праці.

Серед інших проблем експертка називає ейджизм, сексизм та недостатню профорієнтацію. Подолання таких бар'єрів може дозволити компаніям значно розширити коло потенційних кандидатів.

Чому люди не знаходять роботу навіть за великої кількості вакансій

Парадокс українського ринку праці полягає в тому, що одночасно можуть існувати тисячі відкритих вакансій і велика кількість людей, які не можуть знайти підходящу роботу. Одна з причин – невідповідність між очікуваннями кандидата та реальними потребами компанії.

Роботодавець відкриває вакансію, тому що в його бізнесі є конкретна проблема, яку необхідно вирішити. Йому потрібна людина з певними навичками, досвідом і здатністю виконувати конкретні завдання. Якщо резюме кандидата не показує, що він може закрити цю потребу, роботодавець може просто не побачити причини запросити його на співбесіду.

Саме тому експертка радить кандидатам не використовувати однакове резюме для всіх вакансій. Документ має бути зрозумілим, актуальним і демонструвати ті навички та результати, які безпосередньо відповідають вимогам конкретного роботодавця.

При цьому твердження, що резюме ніхто не читає, є перебільшенням. За словами Пашкіної, роботодавець щонайменше кілька секунд витрачає на первинний перегляд документа, а якщо компанія шукає рідкісного та висококваліфікованого фахівця, резюме можуть вивчати набагато уважніше.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, більшість українських компаній поки не готові масово наймати іноземних працівників через складні бюрократичні процедури, високі витрати та тривалу адаптацію. Натомість бізнес бачить головний резерв для подолання кадрового дефіциту у працевлаштуванні внутрішньо переміщених осіб.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!