Просив майже $1 млн хабаря за "кришування" кол-центрів: оголошено підозру скандальному нардепу

Правоохоронні органи підозрюють чинного народного депутата Миколу Тищенка ("Слуга народу") у спробі отримати понад 1 млн доларів неправомірної вигоди за "вирішення питання" з діяльністю мережі кол-центрів, де він нібито обіцяв впливати на конкурентів і прикривати окремі структури. Також слідство вважає, що він легалізував близько 12,6 млн грн через фіктивне дарування коштів і вніс неправдиві дані про ці гроші до декларації, використовуючи це для їх "узаконення".

Про підозру пише Націнальне антикорупційне бюро (НАБУ). Правоохоронці офіційно ім'я не називають, однак фото та матеріали справи вказують на Миколу Тищенка. Зокрема, це також підтверджують у Центру протидії корупції (ЦПК). Справа стосується ймовірних спроб впливу на діяльність мережі так званих "кол-центрів", які, за даними правоохоронців, можуть бути пов’язані з шахрайськими схемами.

У чому підозрюють нардепа

За матеріалами слідства, у серпні 2023 року депутат нібито звернувся до особи, яку вважав причетною до організації кол-центрів, із проханням надати понад 1 мільйон доларів США неправомірної вигоди. У відповідь, як стверджують правоохоронці, він міг обіцяти:

• не втручатися в діяльність частини кол-центрів;
• сприяти усуненню конкурентів;
• використовувати свій політичний вплив для "вирішення питань" у цій сфері.

При цьому, за даними НАБУ і САП, фактичного отримання коштів не відбулося. Окремий епізод справи стосується можливого відмивання коштів.

Слідство вважає, що депутат міг легалізувати близько 12,6 млн грн, оформивши фіктивний договір дарування зі своєю колишньою дружиною. Правоохоронці зазначають, що офіційних доходів для такого "подарунка" вона не мала та фактичної передачі коштів не було. Зазначається, що договір міг бути використаний для створення видимості законного походження грошей.

Згодом ці кошти, за версією слідства, були внесені до щорічної декларації як офіційний дохід. НАБУ та САП продовжують слідчі дії, встановлюють усі обставини можливих правопорушень та перевіряють інформацію щодо можливих інших осіб, які могли бути залучені до схем. Остаточну оцінку діям фігурантів має дати суд.

"Плівки" і публічний резонанс

Паралельно в медіа та соціальних мережах раніше з’являлися матеріали, які називають "записами розмов" особи з голосом, схожим на голос Миколи Тищенка. У цих матеріалах, які поширюють анонімні Telegram-канали, йдеться про нібито обговорення:

• "закриття" або "нечіпання" окремих кол-центрів;
• розподілу впливу на ринок;
• можливого використання груп людей для тиску на офіси;
• взаємодії з "потрібними" структурами в бізнесі.

Водночас достовірність цих записів офіційно не підтверджена, а самі матеріали наразі розглядаються як частина інформаційного контексту справи. Сам Микола Тищенко заперечує будь-яку причетність до оприлюднених записів і заявляє, що вони є підробкою.

Він стверджує, що аудіо могли бути створені за допомогою нейромереж або інших технологій штучного інтелекту, і наголошує, що ніколи не вів подібних переговорів. За його словами, у майбутньому можуть з’являтися нові записи, які також будуть "сфальсифікованими", а сам він розглядає їх як частину інформаційної кампанії. Також він підкреслює, що раніше публічно виступав проти діяльності шахрайських кол-центрів.

Шахрайські кол-центри в Україні останніми роками стали однією з наймасштабніших схем телефонного шахрайства. Вони працюють як організовані структури, що телефонують громадянам, представляючись банками або державними органами, та виманюють персональні дані або гроші.

За оцінками фінансових установ, лише за один місяць збитки від подібних схем можуть становити десятки мільйонів гривень. Основна частка таких злочинів припадає на так звану соціальну інженерію, коли жертву переконують добровільно передати дані або кошти.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, колишньому голові правління українського банку повідомили про підозру у справі про незаконні фінансові операції на понад 210 млн грн. За версією слідства, банкір за винагороду допомагав підприємцю відкривати рахунки, проводити ризикові платежі та обходити внутрішній фінансовий моніторинг.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!