Поки слідчі готували підозри, "Династію" намагалися врятувати: фігуранти "Мідаса" вигадали схему для уникнення конфіскації

Власники котеджного кооперативу "Династія" в Козині нібито розробили багаторівневу схему, щоб вивести елітні будинки з-під можливого арешту та конфіскації у межах кримінального розслідування. План передбачав переоформлення землі та будинків через нові компанії й подальший продаж майна, однак реалізувати його не встигли, оскільки правоохоронці раніше наклали арешт на активи.

Про це розповів в відео-розслідуванні нардеп Ярослав Железняк ("Голос"). Йдеться про комплекс дорогих будинків у престижному передмісті Києва, які опинилися в центрі одного з найгучніших антикорупційних розслідувань останніх років.

За матеріалами слідства, будівництво котеджів у кооперативі "Династія" тривало протягом кількох років. Правоохоронні органи підозрюють, що для фінансування проєкту могли використовуватися кошти сумнівного походження, які згодом вкладалися у нерухомість.

Як стверджує Железняк, власники нерухомості не лише продовжували реалізацію проєкту після появи перших підозр, а й розробляли план захисту активів від можливого арешту. За його словами, під час слідчих дій була виявлена аналітична довідка з покроковою схемою дій, яка фактично описувала процес виведення майна з-під потенційної конфіскації.

Перший етап передбачав створення нової юридичної особи, яка формально не мала б жодного зв'язку з фігурантами справи. Компанія мала придбати земельну ділянку під забудовою. При цьому гроші на купівлю планувалося отримати не з власних джерел, а через позику або кредит. Після цього на землю накладалася іпотека.

Суть такого механізму полягала в тому, що у випадку спроби держави арештувати або конфіскувати актив з'являвся б ще один претендент на майно – кредитор. Зазначається, що це суттєво ускладнювало б процедуру вилучення активу.

Наступним елементом схеми могло стати заниження офіційної вартості будинків. За оцінками слідства, один такий маєток міг коштувати близько двох мільйонів доларів. Однак у документації нібито було відображено лише незначну частину реальних витрат на будівництво.

Для реалізації такого плану необхідно було провести оцінку майна за значно нижчою ціною. У результаті походження коштів, витрачених на будівництво, виглядало б менш підозрілим, а питання про реальні інвестиції могли б втратити актуальність.

Зокрема, одним із найцікавіших елементів схеми, про який розповів Железняк, був намір продати готові або майже готові будинки не як нерухомість, а як набір будівельних матеріалів. Оскільки частина об'єктів ще не була офіційно внесена до державних реєстрів як завершена нерухомість, юридично вони могли існувати лише як сукупність цегли, бетону, металу та інших матеріалів.

У такому випадку арешт або конфіскація ставали значно складнішими, адже формально об'єкта нерухомості ще не існувало. Після придбання землі та "будматеріалів" нова компанія мала зареєструвати будинки вже як власноруч створену нерухомість.

На папері все виглядало б абсолютно законно, адже компанія купила земельну ділянку, придбала матеріали та побудувала житлові будинки. У результаті виникав новий актив із новим власником, який формально не був пов'язаний із попередніми учасниками історії. Зазначається, що це могло створити додаткові труднощі для правоохоронців у разі спроб довести походження майна.

Завершальним етапом плану мав стати продаж комплексу іншій компанії через відкриті електронні торги. Саме цей крок вважається ключовим. Після придбання майна на аукціоні новий покупець отримував би статус добросовісного набувача.

У юридичній практиці такий статус суттєво підсилює захист прав власника. Якщо покупець придбав майно офіційно та не знав про його можливе проблемне походження, повернути або конфіскувати такий актив значно складніше. Фактично після завершення всіх п'яти етапів слідство могло зіткнутися із ситуацією, коли навіть за наявності вироку суду майно вже перебувало б у руках формально незалежних власників.

За словами Железняка, реалізувати задум до кінця не вдалося. Ключову роль відіграло те, що правоохоронні органи встигли накласти арешт на активи раніше, ніж процес переоформлення був завершений. Саме це, на думку депутата, зберегло можливість подальшого розгляду питання про конфіскацію майна в рамках кримінального провадження.

Окремо Железняк звернув увагу на європейські механізми боротьби з незаконно набутими активами. За його словами, у країнах Європейського Союзу дедалі частіше застосовуються інструменти, які дозволяють вилучати майно у випадках, коли його вартість явно не відповідає офіційним доходам власника.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи ще чотирьом фігурантам у справі про легалізацію майна, здобутого злочинним шляхом. Йдеться про провадження, пов’язане з будівництвом котеджного містечка у селі Козин Київської області.

Лише перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і Viber. Не ведіться на фейки!