Поїзди в Україні масово вибиваються з графіка: деякі рейси затримуються майже на 9 годин

Пасажирські поїзди в Україні, 9 серпня, затримуються на кілька годин, найбільше запізнення у №31/32 Пшемисль – Дніпро ( 8 год. 48 хв.), а низка інших складів має відхилення на 5-8 годин. Причиною є наслідки російських ударів по залізничній та енергетичній інфраструктурі, через які рух доводиться зупиняти, маршрути – змінювати, а поїзди – переводити на резервну тягу та обмежувати швидкість.

Як повідомляє "Укрзалізниця", ситуація на окремих ділянках залишається складною. Через пошкодження інфраструктури, знеструмлення та загрозу повторних ударів залізничникам доводиться тимчасово зупиняти рух, змінювати маршрути та обмежувати швидкість поїздів. Через це фактичний час прибуття може суттєво відрізнятися від запланованого.

Які поїзди найбільше затримуються

Станом на ранок 9 серпня значні відхилення від графіка зафіксовані одразу на низці напрямків. Найбільше затримуються рейси, що прямують через пошкоджені або перевантажені ділянки залізниці. Зокрема, серед поїздів, які перебувають у дорозі:

• №31/32 Пшемисль Головний – Дніпро-Головний – затримка становить 8 годин 48 хвилин;
• №79/80 Львів – Дніпро-Головний – 7 годин 43 хвилини;
• №81/82 Київ – Ужгород – 7 годин 37 хвилин;
• №23/24 Хелм – Київ – 6 годин 55 хвилин;
• №85/86 Львів – Дніпро-Головний – 5 годин 50 хвилин;
• №005/006 Івано-Франківськ – Дніпро-Головний – 5 годин 50 хвилин;
• №87/88 Ковель – Дніпро-Головний – 5 годин 16 хвилин;
• №119/120 Дніпро-Головний – Хелм – 4 години 49 хвилин;
• №123/124 Харків – Чернівці – 4 години 17 хвилин;
• №1/2 Харків – Рахів – 4 години 17 хвилин;
• №43/44 П'ятихатки-Стик – Івано-Франківськ – 3 години 47 хвилин;
• №83/84 Дніпро-Головний – Львів – 3 години 29 хвилин;
• №749/750 Київ – Відень – 3 години 3 хвилини.

Таким чином, найбільша зафіксована на цей момент затримка перевищує 8 годин 40 хвилин. Водночас ситуація може змінюватися протягом дня залежно від безпекової ситуації, темпів відновлення інфраструктури та можливості відновити повноцінний рух.

Чому поїзди змушені стояти годинами

Однією з головних причин масштабних затримок є пошкодження залізничної інфраструктури внаслідок російських атак. Йдеться не лише безпосередньо про колії, а й про елементи електропостачання, контактну мережу та інші об'єкти, від яких залежить стабільна робота залізниці.

Після ударів окремі ділянки можуть залишатися без електроенергії. У такій ситуації рух електровозів стає неможливим або небезпечним. Залізничникам доводиться оперативно перебудовувати схему руху та використовувати резервні локомотиви.

Заміна електровоза на тепловоз – це не миттєва процедура. Необхідно організувати подачу іншого локомотива, виконати технічні операції, перевірити готовність складу до подальшого руху та узгодити його проходження з диспетчерами. Через це навіть відносно локальне пошкодження може спричинити затримки одразу для великої кількості рейсів.

Одна зупинка може затримати десятки інших поїздів

Залізнична мережа працює як єдина система, тому затримка одного складу швидко поширюється на інші рейси. Якщо поїзд змушений довго стояти на певній ділянці, наступні склади не завжди можуть пройти нею за своїм графіком.

У результаті виникає своєрідна ланцюгова реакція, коли один вимушено зупинений поїзд створює перешкоду для інших, диспетчери змінюють порядок пропуску складів, а графік руху поступово зміщується. Особливо складною ситуація стає на напрямках, якими одночасно користуються пасажирські, міжнародні та інші поїзди.

Ще одним фактором затримок є повітряні тривоги та безпосередня загроза нових російських ударів. Якщо на певній ділянці існує небезпека для пасажирів і працівників залізниці, рух можуть тимчасово призупинити.

Для пасажирів це означає вимушене очікування у вагонах або, залежно від ситуації та місця перебування потяга, необхідність перейти до укриття на станції. У таких умовах залізничники не можуть орієнтуватися виключно на розклад. Навіть якщо поїзд уже має значне запізнення, його рух не відновлюватимуть доти, доки це не буде безпечно.

Залізничники змінюють маршрути та обмежують швидкість

Щоб мінімізувати наслідки пошкодження інфраструктури, "Укрзалізниця" змушена використовувати альтернативні логістичні рішення. На окремих ділянках поїзди можуть прямувати іншим маршрутом, пропускатися з іншою черговістю або рухатися з обмеженою швидкістю.

Обмеження швидкості також необхідні для безпеки, якщо інфраструктура після ударів потребує додаткових перевірок або повноцінне відновлення ще не завершене. Усе це збільшує тривалість поїздки навіть у тих випадках, коли безпосередньо перед складом уже немає фізичної перешкоди.

Пасажирам, які планують поїздку, варто враховувати можливість суттєвих змін у графіку. Особливо це стосується тих, хто має пересадки, авіарейси або інші прив'язані до часу плани. У випадку затримки поїзда необхідно стежити за актуальними повідомленнями залізниці та не орієнтуватися виключно на початковий час прибуття, зазначений у квитку.

Водночас пасажирам варто враховувати, що під час повітряної тривоги або безпосередньої загрози рух може бути призупинений повторно. Тому навіть після часткового відновлення сполучення ситуація може змінитися.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, російські війська продовжують атаки на критичну інфраструктуру Харківщини. Черговою мішенню став один із найбільших залізничних вузлів України – станція Лозова, яка тимчасово припинила приймати поїзди. Це може погіршити як військову, так і гуманітарну і евакуаційну логістику.

Лише перевірена інформація у нас в Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!