Кремль нажився на війні Ірану та Ізраїлю: як Росія заробила на чужому конфлікті

Напружені події на Близькому Сході тимчасово зіграли на користь Росії – червневий стрибок цін дав змогу отримати додаткові нафтові доходи. Але ринок стабілізується, і очікувати довготривалого ефекту чи тренду на зростання не варто – навпаки, можливе подальше зниження цін.

Відео дня

Про це OBOZ.UA розповів президент центру глобалістики "Стратегія 21" Михайло Гончар. У червні 2025 року світові ринки пережили черговий сплеск геополітичної напруги, ескалація конфлікту між Іраном та Ізраїлем знову загрожувала стабільності енергетичних маршрутів у Перській затоці.

І хоча Росія не є безпосереднім учасником цих подій і не транспортує нафту через Ормузьку протоку, вона відчула на собі їхні наслідки. Зростання цін на нафту навіть на кілька днів дало Москві тимчасовий фінансовий бонус – вдалу можливість для поповнення бюджеті, значною мірою залежного від експорту енергоносіїв.

"Росія є учасником глобального нафтового ринку – третьою після США і Саудівської Аравії. Тому все, що відбувається в Перській затоці, так чи інакше впливає на неї через ціновий механізм", – пояснює Гончар.

Коли світ сколихнула нова хвиля взаємних обстрілів між Іраном та Ізраїлем, з'явились прогнози, що Ормузька протока, через яку проходить до 20% глобального нафтового трафіку, може бути перекрита, це одразу викликало паніку на біржах, котирування Brent підскочили до 78-79 доларів за барель. "Прогнозували $110, а деякі спекулянти  навіть $300 за барель, але ніхто не задавався питанням, як Іран це зробить і чи зможе взагалі це реалізувати", – каже Гончар.

Для Росії короткочасне зростання цін стало приємним сюрпризом після кількох місяців поступового зниження доходів, пов'язаного зі спадом світових цін та санкційним тиском, червень приніс нові гроші до бюджету. "Так, цей місяць приніс Росії підвищені доходи, порівняно з попередніми, коли ціни знижувалися ще з січня. Але це не системна зміна, а лише короткий бонус", – пояснив експерт.

На цьому фоні російські пропагандистські ресурси активно розганяли тему "великого стрибка" цін на нафту, залякуючи світ прогнозами про $120-150 за барель. Усе це – частина спекулятивної стратегії, адже РФ зацікавлена у збереженні високих цін для фінансування війни.

"Їм потрібна ситуація, яка підігріватиме ціну на нафту, бо вони на цьому заробляють, але ця розкрутка не спрацювала, танкери ходять, як і раніше, ніхто по них не стріляв", – зазначив Гончар.

Він також підкреслив, що наразі ситуація повертається до стабільності – котирування знову опустились до $66–67, зберігається тенденція до подальшого зниження. Спекулятивний сценарій не справдився, і серйозних геополітичних зрушень не сталося. Ормуз залишився відкритим, Захід не втягнувся у війну, Китай втримав Іран від радикальних дій.

"Ринок відреагував стабілізацією. Я не виключаю, що ціни можуть опуститися нижче $60 за барель у найближчі тижні", – підкреслює Гончар. Це означає, що РФ знову опиняється в умовах обмежених можливостей: санкції не зникли, структура експорту залишається вразливою, а "бонуси" від глобальних криз – рідкісне і нестабільне явище.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, Угорщина та Словаччина відмовилися підтримати 18-й пакет санкцій Європейського Союзу (ЄС) проти Росії. Як неодноразово прогнозувалося раніше, каменем спотикання стала ідея поступової відмови від дешевих російських енергоресурсів.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!