Києво-Печерську лавру закриють 80-метровим "монстром"? Чому влада Києва відмовилась зупиняти будівництво хмарочоса "московського вірянина"

Київська міська рада відхилила петицію проти будівництва 80-метрового хмарочоса поблизу Києво-Печерської лаври. При чому, навіть попри те, що ділянка, на якій має бути зведена будівля, частково розташована у межах буферної зони об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Аргументація проста: всі документи забудовниками були отримані законно. А будівля училища звʼязку, яка, за словами активіста та автора петиції Дмитра Перова, має бути знесена заради нової висотки, не має статусу об'єкту культурної спадщини.

Утім, у відповіді на петицію, міський голова Києва Віталій Кличко зазначив: збереження культурної спадщини міста він підтримує. А ще запевнив: процедура надання будівлі статусу об'єкта культурної спадщини триває.

Разом із тим, зазначив Перов у розмові з OBOZ.UA, позиція мера радше скидається на бажання і догодити громадськості, і не сваритись із забудовниками. Адже, вважає він, за наявності політичної волі, надати будівлі училища звʼязку статус об'єкту культурної спадщини можна було б у будь-який момент. І таким чином остаточно убезпечити панораму столиці від спотворення.

Раніше OBOZ.UA розповідав, чому суд дозволив "наплювати" на Генплан Києва заради будівництва 80-метрового хмарочоса поблизу Києво-Печерської лаври, що з цього приводу думають у КМДА та який "московський вірянин" стоїть за будівництвом.

У цьому ж матеріалі ми з'ясовували, як влада міста "захищає" будівництво, чи є реальна можливість надати будівлі, яка заважає зведенню висотки, статус об'єкта культурної спадщини, та що від неї взагалі залишилось.

Чому відхилили петицію проти будівництва 80-метрового хмарочоса поблизу лаври

Отже, в середині червня на сайті Київської міськради була зареєстрована петиція з вимогою "зупинити будівництво будинку-монстра на Печерську" – по вул. Князів Острозьких (Московська), 43/11а. А крім того, зобов'язати Департамент містобудування та архітектури "звернутися до суду з позовом про скасування раніше виданих Містобудівних умов та обмежень на забудову" – тобто, фактично домогтися через суд анулювання документа, який дозволяє реалізацію цього проєкту.

"Забудовник ТОВ "Будінвестиції" (детальніще про неї – у матеріалі за посиланням. – Ред.) планує спорудити... 25-поверховий хмарочос, що закриє собою Києво-Печерську лавру та створить додаткове навантаження на й так перевантажену транспортну інфраструктуру району та його внутршні мережі. Для свого будівництва підприємці вже почали демонтаж історичної будівлі училища зв'язку. Будівля, що має майже 100-річну історію виконана в стилі конструктивізм та належить до цінної історичної (фонової) забудови", – йшлося у тексті документа.

Досить швидко петиція зібрала необхідні підписи та була спрямована на розгляд керівництву міста. У відповідь на що Кличко:

• Повідомив, що містобудівні умови та обмеження для забудови були видані ще у 2018 році відповідно до чинного законодавства.
• Звернув увагу, що суд у 2020 році скасував частину цих умов, яка визначала допустиму висотність будівлі, однак нових змін до документації забудовник не ініціював.

• Зазначив, що під час перевірки території порушень у сфері благоустрою не виявлено, будівельні роботи станом на липень 2026 року не проводилися, а сам будинок не має статусу пам'ятки культурної спадщини.
• Підтримав петицію у частині необхідності збереження культурної спадщини та запевнив, що КМДА вживатиме заходів у межах своїх повноважень.

Тобто, попри підтримку петиції в частині збереження культурної спадщини, мер фактично заявив, що не має законних підстав для зупинення будівництва чи скасування виданих раніше містобудівних документів.

"Це доволі типова історія. Міський голова, з одного боку, не хоче посваритися з великим бізнесом, а з іншого – не хоче відповідати за руйнування культурної спадщини в місті", – коментує позицію Кличка Перов.

У КМДА ж прямо заявили: у містобудівного департаменту відсутні правові підстави вимагати зупинку будівництва у судовому порядку. Так, у відповіді на петицію за підписом заступника голови адміністрації Вячеслава Непопа зазначається:

• Містобудівні умови та обмеження (МУО) не є дозвільним документом, а лише вихідними даними для проєктування. А тому, на думку адміністрації, сам факт їхнього існування не дає департаменту права вимагати через суд зупинки будівництва чи їхнього скасування.

• Попри те, що ділянка розташована в історичному ареалі, буферній зоні об'єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та зоні регулювання забудови, за Генпланом вона переважно належить до території середньо- та малоповерхової житлової забудови.
• Ще у 2020 році суд визнав незаконним і скасував частину МУО, яка визначала допустиму висоту забудови.

Надати будівлі училища статусу об'єкта культурної спадщини можна хоч зараз?

Разом із тим, у Департаменті охорони культурної спадщини КМДА у відповідь на запит OBOZ.UA розповіли: щодо будівлі на Князів Острозьких, 43/11 наразі справді розпочато процедуру надання такого статусу. Зокрема, зазначається:

• 24 червня 2026 року ГО "Спадщина Київ" подала облікову картку виявленого об'єкта культурної спадщини щодо цього будинку.
• Після перевірки Департамент повідомив ГО, що об'єкт може бути віднесений до об'єктів культурної спадщини.
• Для цього необхідно скласти повноцінну облікову документацію відповідно до Порядку обліку об'єктів культурної спадщини – і "Спадщина Київ" має право розробити та подати до Департаменту облікову документацію на цей будинок, після чого її буде розглянуто у встановленому порядку.

"... будинок училища зв'язку за адресою: вул. Князів Острозьких, 43/11, може бути віднесений до нерухомих об'єктів культурної спадщини, на який необхідно скласти облікову картку", – йдеться у документі.

Разом із тим, зазначав Перов раніше, навіть якщо процедуру надання будівлі статусу пам'ятки розпочати зараз, часу для її завершення до знесення будівлі, ймовірно, вже не вистачить. А тому й унеможливити зведення 80-метрового ЖК, а з ним й спотворення панорами Києва, може й не вийти.

"Має розроблятися відповідна облікова документація, проводитися певні дослідження. Навіть якщо зараз Департамент запустить цю історію, то може банально не вистачити часу, щоб включити цю будівлю до переліку пам'яток до того, як її знесуть", – констатував він.

Утім, акцентував активіст, за наявності у керівництва міста політичної волі, надати будівлі училища статус об'єкту культурної спадщини можна фактично в будь-який момент. Як, власне, за його словами, вже відбувалось раніше.

"Пам'ятаю, коли був конфлікт Кличка з ексміністром культури Олександром Ткаченком. Тоді Департамент містобудування і архітектури фактично видав дозвіл на будівництво торгово-офісного центру на Софіївській площі. Але після допису Ткаченка... на наступний день Департамент охорони культурної спадщини видав наказ про те, що це об'єкт культурної спадщини. Тобто, в принципі, за доброї волі, будівля училища зможе отримати статус пам'ятки у будь-який момент", – резюмував Перов.

Будівлю зносять, а в КМДА не бачать?

Разом з тим, він звертає увагу на відповідь заступника голови КМДА Петра Пантелєєва на доручення Кличка щодо розгляду петиції. У ній Пантелєєв, серед іншого зазначає, що "станом на 29.07.2026 роботи на зазначеному об'єкті не виконуються".

Втім, акцентує Перов, за час між збором підписів під петицією і офіційною відповіддю будівлю училища майже повністю демонтували. Відтак, на думку активіста, твердження про те, що будівельні роботи не відбуваються, виглядає маніпулятивним.

Водночас, визнає він, після того, як на початку липня роботи стартували і "люди масово вийшли й зупинили цю техніку", кілька днів справді нічого не відбувалось. Але потім роботи відновились – і будівлю продовжили зносити.

Старт робіт, до речі, підтвердили і в самій КМДА. Так, у відповіді від 7.07.2026 на запит OBOZ.UA у Департаменті охорони культурної спадщини адміністрації зазначили: за проведеним попередньо обстеженням, "встановлено наявність ознак проведення підготовчо-будівельних робіт, на території наявна будівельна техніка та робітники".

"Якийсь полтергейст виходить. Тому що коли збиралися підписи за петицію, були цілі 90% будівлі. Минуло менше тижня – і від неї лишилось близько 10%", – розповідає Перов.

Врятувати панораму столиці можуть тільки самі кияни

Загалом же, констатує активіст, подальший розвиток подій залежатиме від самих киян. Адже, переконує він, у владі міста "дуже дивляться на реакцію суспільства".

"Якщо буде суспільний тиск, якщо це все підхоплять ЗМІ – це викличе суспільний резонанс. Тоді, не виключено, Кличко скаже, що треба давати будівлі училища статус об'єкту культурної спадщини. Але якщо вони бачитимуть, що реакція людей – в'яла, то про ситуацію просто забудуть", – резюмував він.

OBOZ.UA продовжить слідкувати за ситуацією з будівництвом ЖК, що, очевидно, спотворить панораму міста. Більше – у наступних публікаціях.