Хто може отримати в управління корпоративні права IDS Ukraine: що відомо про ймовірного переможця

Корпоративні права IDS Ukraine, до складу якої входить "Моршинська", невдовзі можуть перейти в управління "Юридичного бюро "Пріорітас". Саме їхня пропозиція після того, як АРМА відмовила "Укркапіталу", розглядається як переможна.

Йдеться про управління корпоративними правами, а не про безпосереднє керування заводом чи щоденною роботою підприємства. Виробничі потужності, персонал, логістика, продажі та інші операційні процеси продовжують працювати у межах уже сформованої бізнес-системи.

"Юридичне бюро "Пріорітас" вже має досвід управління активами – їм належить 100% найбільшого виробника туристичних товарів в Україні Terra Incognita.

Про те, як проходили торги і хто може отримати перемогу, читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Хто може отримати в управління корпоративні права IDS Ukraine: що відомо про ймовірного переможця

Корпоративні права IDS Ukraine, до групи якої входить, зокрема, бренд "Моршинська", можуть перейти в управління юридичного бюро "Пріорітас". Саме його пропозиція за результатами конкурсу опинилася серед тих, що претендують на управління одним із найбільш відомих активів, переданих в управління АРМА.

Але в цій історії цікава не лише назва потенційного управителя. Значно цікавіше — чому саме така пропозиція виявилася економічно обґрунтованою, хто стоїть за компанією та яку модель управління вона пропонує.

0,9% замість 0,01%: де тут економіка?

Пропозиція "Пріорітас" передбачає винагороду управителя у розмірі 0,9% від доходу від управління активом.

На тлі пропозиції 0,01%, яка раніше була визначена як найнижча, ця цифра виглядає значно більшою. Проте сама по собі величина відсотка мало про що говорить.

У цьому конкурсі потенційний управитель має понести значні витрати ще до того, як отримає перші доходи від управління. Серед них — обов’язковий платіж електронному майданчику у розмірі 5 млн грн, витрати на банківську гарантію, страхування та безпосередню організацію управління.

Тому питання полягає не в тому, хто назвав найменший відсоток, а в іншому: чи дозволяє запропонована ставка реально виконувати договір і забезпечити належне управління активом протягом усього строку.

Саме на цій логіці побудоване економічне обґрунтування ставки 0,9%.

За розрахунками учасника, основне фінансове навантаження припадає на перший рік управління, коли необхідно покрити значні разові та організаційні витрати. Надалі структура витрат змінюється, а модель управління має забезпечувати економічну доцільність винагороди.

І це принципово відрізняється від ситуації, коли надзвичайно низька ставка виглядає привабливо лише на етапі конкурсу, але не відповідає реальній вартості виконання взятих на себе зобов’язань.

Управляти "Моршинською" – не означає керувати заводом

Ще один момент, який часто губиться у публічному обговоренні конкурсу: предметом управління є корпоративні права, а не безпосереднє операційне управління виробництвом.

Управитель корпоративних прав не стає директором заводу і не перебирає на себе функції менеджменту операційної компанії.

Його завдання – представляти та реалізовувати права держави на отримання доходу від володіння корпоративними правами: брати участь у корпоративних процедурах, нараховувати дивіденди. Тобто, працювати з корпоративним контуром активу.

Тому для такого конкурсу кількість людей у штаті сама по собі не є показником спроможності управителя.

Важливішими є професійна компетентність, досвід роботи з корпоративними активами, доступ до необхідних фінансових та юридичних ресурсів і здатність забезпечити постійний корпоративний контроль.

Хто такий "Пріорітас"

Тут варто зробити невелику, але важливу ремарку.

У конкурсі бере участь ТОВ "Юридичне бюро "Пріорітас" – компанія, яка існує з 2013 року та пов’язана із Жанною Єфремовою.

Водночас сьогодні в професійному середовищі працює й Адвокатське об’єднання "Пріорітас", створене у 2021 році. Це окрема юридична особа, хоча обидві структури пов’язані з одним професійним середовищем.

Таке розмежування важливе хоча б тому, що публічне ототожнення двох юридичних осіб може створювати хибне уявлення про учасника конкурсу та його корпоративну структуру.

Найцікавіше питання — не розмір компанії, а її незалежність

У конкурсі за право управляти таким активом, як IDS Ukraine, природно виникає питання не лише про фінансову спроможність претендента.

Не менш важливим є питання незалежності управителя від бізнесових, корпоративних та політичних груп впливу.

І саме тут "Пріорітас" суттєво відрізняється від частини інших учасників конкурсу.

Серед претендентів були компанії та фінансові структури, які мають помітний зв’язок із великим українським бізнесом, банківським сектором або особами, відомими своєю участю у великих бізнес-проєктах.

Це саме по собі не означає конфлікту інтересів – і робити такий висновок без конкретних доказів було б неправильно.

Але для управління активом, щодо якого існують значні економічні інтереси, відсутність очевидної залежності від конкретної бізнесової чи політичної групи є окремим фактором, який суспільство має право оцінювати.

У випадку "Пріорітас" публічно доступна інформація про структуру компанії не демонструє належності до великої фінансово-промислової групи чи прямого контролю з боку відомих політичних центрів.

Це важливо не як комплімент конкретному учаснику, а як характеристика самої моделі майбутнього управління.

Адже АРМА передає актив не просто тому, хто запропонував певний відсоток винагороди. Йдеться про передачу контролю над корпоративними правами великого бізнесу, а отже — про необхідність мінімізувати ризики використання такого управління в інтересах будь-якої сторонньої групи.

Незалежність управителя в такій ситуації – не додаткова перевага, а питання довіри до самого механізму управління.

Три людини – це багато чи мало?

Окремі питання може викликати і заявлена команда управителя.

Але тут важливо не плутати управління корпоративними правами з операційним управлінням багатотисячним виробничим підприємством.

Якщо управитель не займається безпосереднім виробництвом, логістикою, продажами чи кадровою політикою операційної компанії, йому не потрібен штат, співмірний зі штатом самої IDS Ukraine.

Його функція – забезпечити корпоративний контроль.

Тому команда з кількох фахівців може бути цілком достатньою за умови, що за нею стоять необхідні юридичні, фінансові та управлінські ресурси.

І навпаки – сама по собі велика кількість працівників не гарантує ефективного управління корпоративними правами.

Тут важливо розмежувати ще дві речі, які часто змішують, — управління корпоративними правами та управління операційною діяльністю підприємства.

Уявімо великий український бізнес. У нього може бути два, три або чотири кінцевих бенефіціарних власники — фізичні особи, які фактично контролюють бізнес і реалізують права його власників. Але чи означає це, що саме ці дві, три чи чотири людини щодня управляють усією діяльністю підприємства? Очевидно, ні.

Показовий приклад – "Епіцентр", засновниками якого є Олександр Герега, Галина Герега та Тетяна Суржик. За роки існування це перетворилося на величезний бізнес із торговельною мережею, виробництвом, аграрним та іншими напрямами. Його власників — кілька, але людей, які забезпечують щоденну роботу цього бізнесу, — тисячі.

Так само "Нова пошта" була створена двома співвласниками – В’ячеславом Климовим, Володимиром та Інною Поперешнюками. Сьогодні за масштабом це вже не бізнес, яким власники можуть особисто управляти на рівні кожної операції. Для цього існує ціла система професійного менеджменту.

І це абсолютно нормальна модель сучасного бізнесу: власник здійснює свої права як власник, а операційну діяльність забезпечує менеджмент підприємства.

Саме тому передача в управління корпоративних прав не означає передачі управителю функції директора підприємства або необхідності особисто займатися його господарською діяльністю.

Навпаки, якщо предметом управління є корпоративні права, управитель має реалізовувати права власника — брати участь у прийнятті корпоративних рішень, формуванні органів управління, визначенні стратегічних напрямів, контролі за діяльністю підприємства та інших питаннях, у яких власник реалізує свої права через належну йому частку.

А ось щоденне керування підприємством – робота персоналу, укладення поточних договорів, закупівлі, логістика, виробництво, продажі, експлуатація майна тощо – є вже операційною діяльністю самого підприємства.

І саме тут проходить межа, яку принципово важливо не стирати: управляти корпоративними правами — не означає управляти підприємством замість його менеджменту.

Управитель корпоративних прав має зайняти місце власника в тій частині, в якій закон дозволяє йому реалізовувати права власника. Але це не перетворює його на операційного керівника підприємства.

Це особливо важливо для управління арештованими корпоративними правами. Якщо держава передає управителю саме корпоративні права, то логіка такого управління полягає не в тому, щоб управитель самостійно перебрав на себе всю господарську діяльність підприємства, а в тому, щоб замість власника реалізовувати його корпоративні права і забезпечувати належне корпоративне управління активом.

Хто претендував на управління IDS Ukraine

Спочатку переможцем конкурсу була визначена КУА "Укркапітал", яка запропонувала винагороду у розмірі лише 0,01% від прибутку (100 тис. грн на рік). Пізніше її пропозицію було відхилено, бо вона не змогла обґрунтувати запропоновану вартість управління. З таким прибутком за три року "Укркапітал" мав би увійти в мінус в розмірі 12 млн грн.

Компанія з управління активами "Укркапітал" пов'язана із Сергієм Бєлашовим, який також є власником банку "Український капітал". Бєлашов фігурував у кримінальному провадженні щодо закупівлі природного газу для "Укрзалізниці". Його партнером у банківському бізнесі є Євген Бурлика.

Сам банк "Український капітал" у 2025 році отримав від Національного банку штраф на 42,5 млн грн за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу. Раніше співвласником банку був також Василь Астіон, якого ЗМІ пов'язували із кримінальним провадженням НАБУ.

Таким чином, у випадку "Укркапіталу" питання виникали не лише щодо економічного обґрунтування запропонованої винагороди, а й щодо ділового оточення компанії.

Іншим учасником конкурсу стало ТОВ "Альянс Д", пов'язане з Валерієм Кіптиком та Русланом Шостаком – власниками торговельних мереж EVA та Varus. При цьому Varus має власну торговельну марку води Varto. Потенційне управління IDS Ukraine такою компанією мало бути узгоджено з АМКУ через концентрацію на ринку.

Ще один претендент – КУА "Реді-Інвест". Її кінцевим бенефіціарним власником є Роман Бахін, засновниками – Тарас Наконечний та Артем Дорощук. Компанія володіє корпоративними правами ТОВ "Інтербіс". Останню українські медіа згадували у контексті справи колишнього народного депутата Володимира Вечерка.

Четвертим учасником був ТОВ "М'ясокомбінат "Ювілейний", власником якого є Сергій Тарасюк – бізнесмен, який раніше був співвласником АТБ. Бізнесмен має значні зв’язки та велику історію партнерських проєктів.

На цьому фоні "Пріорітас" – єдиний варіант незалежного управителя, який має достатній досвід та ресурси.

Чому ця історія важлива

Конкурс щодо IDS Ukraine показує значно ширшу проблему, ніж просто боротьба за право управляти конкретним активом.

Держава фактично шукає відповідь на питання: якою має бути ціна професійного управління великим корпоративним активом і яким має бути сам управитель.

Велика компанія не означає більшу спроможність управляти корпоративними правами.

І нарешті, фінансова пропозиція – лише одна частина питання. Не менш важливі прозорість структури та відсутність конфлікту інтересів.