Голова НБУ відповів, чи будуть на вимогу МВФ піднімати курс долара в Україні

Голова Національного банку України (НБУ) Андрій Пишний у відповідь на питання про вимоги Міжнародного валютного фонду (МВФ) щодо девальвації гривні заявив, що фінрегулятор самостійно формує валютно-курсову політику в Україні. Вона передбачає, що гривня має коливатися в обидва боки: як в бік послаблення, так і посилення.

Про це Пишний заявив під час брифінгу щодо рішень правління Нацбанку з монетарної політики. Він наголосив, що НБУ враховує деякі рекомендації МВФ задля вдосконалення власної політики.

"У фокусі нашої співпраці з МВФ завжди були і залишаються питання цінової стабільності та зовнішньої стійкості. Під час кожного перегляду (програми фінансування. – Ред.) у нас відбуваються дискусії, які охоплюють широке коло питань. НБУ реалізує свою валютно-курсову політику в межах тих стратегічних (навігаційних) документів, які ми розробили та погодили в межах діючої програми з Фондом…Однак, ми розуміємо, як і наші партнери, що остаточне рішення залишається за НБУ, як і відповідальність", – заявив Пишний.

Він підтвердив, що на зустрічах з представниками МВФ дійсно аналізується ефективність валютно-курсової політики Нацбанку. Ці дискусії допомагають вдосконалити дії регулятора.

Але партнери України розуміють, що остаточне рішення і відповідальність за це залишається за Національним банком. Водночас партнери діляться дуже цінною та корисною експертизою.

"Найближчі декілька тижнів у нас відбудуться відповідні дискусії, які будуть присвячені обговоренню нової програми. Натомість політика Національного банку була і залишається спрямованою на те, щоб забезпечити цінову стабільність, стійкість валютного ринку, привабливість гривневих активів і макрофінансову стабільність", – попередив Андрій Пишний.

МВФ тисне на Нацбанк

Раніше в Bloomberg повідомили, що МВФ наголошує на перевагах девальвації гривні контрольованими темпами як кроку, який може допомогти зміцнити напружені фінанси України. В Нацбанку чинять опір такому кроку, посилаючись на ризики для інфляції та суспільних настроїв.

Крім того, валютне питання додає шар напруги у дискусіях з МВФ напередодні візиту його директорки-розпорядниці Крісталіни Георгієвої до Києва. Девальвація може призвести до зростання номінальних бюджетних надходжень, оскільки експортні контракти виражені в іноземній валюті.

Але розкол в економічній політиці є потенційним ризиком, оскільки Україна прагне отримати новий пакет від кредитора. Країна отримала більшу частину з 15,6 мільярда доларів з програми МВФ, укладеної у 2023 році, і зараз обидві сторони ведуть переговори про новий пакет.

Як вже повідомляв OBOZ.UA, значна частина українського бізнесу очікує суттєвого зростання офіційного курсу долара. За підсумками ІІІ кварталу 2026 року (липень-вересень) він може становити 44,11 грн/долар – тобто на 2,5-3 грн більше, ніж у 2025-му.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!