Лише 10 днів війни навколо Ірану вже коштували країнам Європейського Союзу (ЄС) близько 3 мільярдів євро додаткових витрат на імпорт енергоносіїв через різке зростання цін на газ і нафту. Однак, у Брюсселі наголошують, що Європа не повинна повертатися до закупівлі російських нафти та газу, оскільки це знову створить небезпечну енергетичну залежність і фактично фінансуватиме війну Росії.
Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час виступу перед Європарламентом у Страсбурзі. Причиною таких витрат стала стрімка реакція світових ринків на ризики перебоїв у постачанні енергоресурсів. За цей період ціни на природний газ зросли приблизно на 50%, тоді як нафта подорожчала на 27%.
Зростання вартості сировини миттєво відображається на витратах країн ЄС, адже значна частина енергетичних ресурсів для європейської економіки досі імпортується. У результаті навіть короткочасні геополітичні кризи можуть призводити до суттєвих фінансових втрат для бюджету та споживачів.
На тлі енергетичної нестабільності в Європі знову з’явилися дискусії про можливе відновлення закупівель російських енергоносіїв. Проте керівництво Європейської комісії різко виступає проти такого сценарію. За словами Урсули фон дер Ляєн, повернення до імпорту російських нафти й газу означало б повторення стратегічної помилки, яка зробила Європу надмірно залежною від зовнішніх постачальників енергії.
Вона наголосила, що після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році країни ЄС поступово відмовилися від значної частини російських енергоресурсів. Відновлення таких закупівель, на думку Брюсселя, не лише підвищило б енергетичні ризики, а й фактично допомогло б фінансувати російську військову агресію.
Керівництво Євросоюзу наполягає, що нинішня ситуація має стати додатковим стимулом для прискорення енергетичного переходу. Йдеться про активніше використання відновлюваних джерел енергії та розвиток ядерної генерації.
За словами фон дер Ляєн, на відміну від викопного палива, ціни на відновлювану та ядерну енергію в Європі залишаються стабільними, що робить їх важливим елементом довгострокової енергетичної безпеки. Саме тому Єврокомісія продовжує просувати стратегію зменшення залежності від імпортних енергоносіїв.
Енергетичні ринки традиційно дуже чутливі до геополітичної нестабільності, особливо коли йдеться про Близький Схід – один із ключових регіонів світового видобутку нафти та газу. Будь-які ризики для транспортування енергоносіїв або перебоїв у поставках миттєво викликають коливання цін на глобальних ринках.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, президентська адміністрація США дозволила Індії тимчасово отримати російську нафту під час енергетичної кризи. Рішення ухвалили як короткостроковий крок для стабілізації постачання.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!