Аграрний ринок і ринок землі під загрозою: експерти попередили про суперечливі ініціативи Мінагрополітики

Намір Міністерства аграрної політики та продовольства України обмежити або заборонити експорт сої та ріпаку, а також відрити український ринок для ГМО-продукції з-за кордону може мати руйнівні наслідки для аграрної галузі. Це загрожує деградацією не тільки сільського господарства, а й ринку землі.

Відео дня

Про це йдеться в матеріалі "Українських новин". Автори публікації зазначають, що нові регуляторні ініціативи можуть зменшити площі посівів зазначених культур. А це, своєю чергою, негативно вплине на рентабельність земель і доходи виробників, а відтак і податкові надходження та рівень зайнятості в агросекторі.

Мінагрополітики та деякі профільні асоціації виробників нещодавно оголосили про можливість запровадження мит або повної заборони експорту сої та ріпаку протягом найближчих тижнів, тобто в червні 2025 року. Заявлена мета – збільшення частки переробленої продукції в агроекспорті країни.

У відповідь аграрії розкритикували такі ініціативи, наголошуючи, що на практиці це означає:

• явний перерозподіл доходів на користь переробників, що завдає удару по виробниках, які тримають на собі значну частину експортної виручки (до третини всього аграрного експорту як у грошах так і в обсягах);
• високі ризики втрати частини зовнішніх ринків збуту.

Серед основних проблем галузеві експерти називають падіння вартості землі сільськогосподарського призначення. "Логіка цих наслідків така. Під олією та ріпаком протягом останніх кількох років стабільно зайнято близько 14-15% посівних площ, однак через погодні умови та інші фактори ці площі поступово скорочуються", – йдеться в статті.

У разі зменшення посівних площ частина з них може залишитися незасіяною. А це в умовах воєнного часу створює додаткові ризики для фермерів, які можуть не мати ресурсів для переорієнтації виробництва або взагалі припинити діяльність.

"Якщо буде запроваджено мита та інші обмеження, які призведуть до зниження цін на ці культури на внутрішньому ринку (через штучно створену відсутність конкуренції), впаде рентабельність посівів, а відтак – і капіталізація самих земель. Це, своєю чергою, призведе не лише до подальшого зменшення посівних площ під ріпаком і соєю, а й до загального падіння цін на землю. За найоптимістичнішим сценарієм, незасіяні цими культурами площі мають бути переорієнтовані під інші, привабливіші за таких економічних умов зернові або олійні з більшим рівнем маржинальності", – сказано в матеріалі.

Такі зміни можуть призвести до втрати інвестиційної привабливості агросектору, банкрутств фермерських господарств, зменшення орендної плати або повного її зупинення, а також скорочення податкових надходжень до місцевих бюджетів. Під загрозою опиняються і доходи близько 30% населення України, які є як жителями сільської місцевості.

Так, на тлі можливого зниження врожайності більш ніж на 10% і обсягів експорту на 22% з подальшою негативною динамікою наділи перестануть бути привабливим активом, що може призвести до численних банкрутств фермерських господарств. При цьому падіння орендної плати або зовсім припинення виплат власникам паїв і банкрутства за кредитами знизять загальний рівень взаємної довіри в галузі.

"Виглядає так, що замість створення передумов для реального переходу до переробної економіки - як це передбачено у відповідній урядовій стратегії до 2030 року – "прості рішення" та "швидкі рецепти успіху" можуть призвести до великої кризи та хаосу. ... Повернення держави до безцеремонного втручання у збалансований, інтегрований у світову економіку ринок відлякує. Подібні кроки держави прямо суперечать заявам про створення сприятливих умов для залучення ресурсів у країну", – резюмує видання.