15 банків відмовилися проводити заставу за Ірину Мудру: НБУ розпочинає перевірку

Національний банк України (НБУ) вирішив втрутитися у ситуацію із внесенням застави за фігурантку антикорупційного розслідування "Форест Гамп", ексзаступницю голови Офісу президента Ірину Мудру. Її адвокати заявили, що банки масово відмовляються проводити визначену суддею заставу у 20 млн грн.

Як заявили у НБУ, перевірку ініційовано за приписом Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Водночас, фінрегулятор запевняє, що не надавав банкам вказівок або рекомендацій ані щодо автоматичної відмови в проведенні операцій із внесення застави, ані щодо обов’язкового проведення таких операцій. Також в Нацбанку заявили, що:

• рішення щодо кожної конкретної операції кожен банк приймає самостійно за результатами належного аналізу та із застосуванням ризик-орієнтованого підходу;
• такий підхід не означає ігнорування банками вимог фінмоніторингу чи необґрунтованих відмов в обслуговуванні клієнтів;
• водночас те, що кошти вносяться як застава в кримінальному провадженні, не може автоматично слугувати підставою для визнання операції підозрілою або відмови в її проведенні;
• статус політично значущої особи (PEP) також не є підставою для відмови в обслуговуванні.

Перед ухваленням таких операцій банкам слід ретельно аналізувати кожну окрему операцію та її учасників. Зокрема слід враховувати:

• джерела походження коштів;
• фінансовий стан платника;
• зв’язок між заставодавцем та особою, за яку вноситься застава;
• інші обставини, що можуть свідчити про підвищений ризик

"Рішення про проведення операції або відмову в її проведенні має бути результатом такого індивідуального аналізу, зокрема з урахуванням історії відносин із клієнтом та джерел походження безготівкових коштів незалежно від часу їх перебування на рахунку або джерел готівкових коштів незалежно від факту наявності інформації про них у декларації НАЗК", – наголосили в НБУ.

З огляду на це найближчим часом банкам нададуть додаткові роз’яснення щодо належного застосування ризик-орієнтованого підходу під час здійснення операцій із внесення застави.

Що передувало

19 серпня 2026 року працівники Національного антикорупційного бюро (НАБУ) і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Ірині Мудрій підозру у причетності до збору та зарахування застави за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка у резонансній справі "Мідас". Суд призначив за його звільнення з СІЗО 150 млн грн.

Водночас головними організаторами "логістики" готівки виступали екснардеп Максим Микитась та його довірена особа. Ймовірно, Мудра могла мати вплив на окремих посадовців державного "Сенс Банку", через який проводили платіж. В результаті скандалу Мудру звільнили, а 25 серпня Вищий антикорупційний суд обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у 20 млн грн.

25 вересня її адвокат Масі Найєм заявив, що "платежі на депозит ВАКС у Казначействі відхиляють" через чисельні скарги на вказаний IBAN. За його словами, загалом проводити заставу відмовилися 15 банків.

"Ми чесно думали що це дійсно фінансовий моніторинг, правильна робота системи. Але фактично вони порушували право вносити заставу", – стверджує юрист.

Захист подав відповідну скаргу, яку задовольнив слідчий суддя ВАКС. Суд визнав це порушенням прав людини і зобов'язав Національний банк України протягом 24 годин:

• перевірити, чи справді банки блокують такі платежі;
• якщо відмови безпідставні, то вжити заходів, щоб застава нарешті пройшла;
• передати суду й захисту всі свої листи та рекомендації банкам щодо платежів "застава", а також отримані повідомлення про масові відмови;
• відзвітувати про результат перевірки.

Раніше OBOZ.UA вже повідомляв, як виглядала схема з "визволення" Галущенка з СІЗО, і яка саме роль відводилася Мудрій. Деталі читайте в матеріалі на нашому сайті.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!