21 липня до "Сенс Банку" було введено тимчасову адміністрацію – націоналізація багатостраждального екс-"Альфа Банку" стартувала. При цьому Україна може втратити кілька мільярдів податкових відрахувань від грального бізнесу.

Відео дня

Про це повідомило джерело видання "Інформатор" у фінансових колах.

На думку співрозмовника видання, гральний бізнес в Україні не вдасться повністю викоренити. У різних країнах із ним борються і регулюють по-різному, але загалом, навіть якщо його повністю оголосити поза законом, лудоманів це не зупиняє.

Загальна тенденція щодо гри така, що як і всі інші сервіси, вона рухається в онлайн. Так, в Україні послуги подібного характеру надає кілька десятків ігрових компаній, а обіг коштів, як зазначають журналісти, обчислюється десятками мільярдів гривень.

"Найважливішим елементом є механізм введення та виведення коштів на рахунки в онлайнових ігрових платформах – саме ці механізми наповнюють кров'ю артерії всього бізнесу", – пояснило ситуацію джерело.

Справа в тому, що подібні транзакції є високоризиковими, у класифікаторі MCC мають код 7995, їх процесинг дозволений обмеженій кількості банків і вимагає купу спеціальних дозволів, як з боку НБУ, так і з боку Mastercard/Visa. В Україні для цього було авторизовано лише три банківські установи:державний "Укргазбанк";і два комерційних – "Сенс Банк" (екс-Альфа) та "Конкорд Банк".

Журналісти пояснюють, що вказаний держбанк тільки формально міг здійснювати транзакції, пов'язані з гральним бізнесом, але де-факто цим не займався. Бізнес не хотів проводити свої гроші через державну установу з низки причин, серед яких особливості фінмоніторингу та неповороткість IT-підрозділу "Укргазбанку" в інтеграції еквайрингу.

Чому легалізація платежів від ігорного бізнесу є важливою

"Додайте туди ж етичні та репутаційні фактори, а також досить високі ризики щодо фінансових втрат – і стане зрозуміло, чому держбанки зазвичай самі не горять бажанням процесувати грошові потоки від гратки", – зазначає джерело.

Звичайно, на ринку завжди були присутні різноманітні схеми поповнень рахунків, зокрема так званий міскодинг, коли рахунок поповнюється з використанням інших кодів МСС, які не пов'язані з азартними іграми. Найчастіше, під виглядом оплати сторонніх послуг: освітніх, маркетингових та іншого, те, що не можна доторкнутися руками.

Причина таких дій – спроба уникнути оподаткування і нижча вартість комісій за подібними транзакціями. У результаті ринок легальних поповнень повністю був сконцентрований в "Сенсі" та "Конкорді".

Проте легалізація таких платежів – вагомий елемент у наповненні бюджету України. Так, за різними даними, до бюджету надходило до 5 млрд грн на рік лише з офіційних оборотів казино.

Тепер же, як зазначає видання, ситуація із "Сенсом" може перетворити його на такий же небажаний сервіс, як і "Укргазбанк". Тому для казино залишаться рівно дві можливості:

Перейти в працюючий "Конкорд Банк" – відносно невелика установа, яка на сьогодні проходить перевірку НБУ. Це хоча б якийсь, але варіант – при цьому грошові потоки та податки буде видно і є певна ймовірність збереження наповнення бюджету

Повністю перейти в тінь, використовуючи для поповнення традиційні схеми: р2р, крипту та міскодинг, а також обробку платежів у закордонних, а-ля "нігерійських" банках.

"У цьому випадку розраховувати на те, що гемблінг-контори горітимуть бажанням показувати свої доходи та сплачувати податки не доводиться. Швидше за все, додаткові витрати на незручності введення/виведення грошей будуть компенсовані "оптимізацією" податків та відрахувань до бюджету, а Україна недорахується кілька таких потрібних, у тому числі й на війну, мільярдів гривень" – пише видання.

Раніше Інформатор повідомляв, що проблема легалізації ігорного бізнесу у червні обговорювалася на економічному форумі "Ключові антикорупційні та інституційні зміни для відновлення України". Тоді в коментарі виданню перший заступник голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк висловив думку, що гральний бізнес ухилявся від сплати податків, тому що йому дозволяли їх не платити.