Якими будуть графіки відключення електроенергії у 2026-му і чи підвищать тариф: до чого готуватися українцям

В Україні опалювальний сезон 2025/2026 може бути найважчим за час великої війни. Атакувати енергосистему почали ще до початку зими: росіяни б'ють і по трансформаторах, і по ТЕЦ, і навіть по обладнанню водоканалів. Мета – залишити українців без тепла, світла та води. І хоча такі плани агресора вкотре зазнають невдачі, українцям доведеться зимувати в умовах жорстких графіків відключень та аварійного знеструмлення.

Відео дня

Про те, до чого варто готуватись взимку та чи підвищать тарифи, читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Поганий сценарій для енергетиків: що буде з відключеннями

На опалювальний сезон енергетики розробили цілу низку різних сценаріїв розвитку подій. Зараз, як видно з того, як розвивається ситуація, очевидно, що обстріли триватимуть впродовж всього опалювального сезону (а можливо, і після нього).

Енергетики не встигають відновлювати об'єкти в момент, коли починається нова атака. При тому під удар потрапляють не тільки об'єкти енергетичних компаній, також ворог намагається "вибити" водоканали, ТЕЦ. Мета – залишити українців без комунальних послуг під час зими. Такі дії РФ – воєнний злочин.

На тлі активних атак, які почались ще до початку опалювального сезону, Міністерство енергетики залишилось без очільника. Світлану Гринчук звільнили після скандалу з "плівками Міндіча". Її посаду як виконувача обов'язків обійняв заступник міністра Артем Некрасов. Некрасов раніше виконував обов'язки директора ДП "Гарантований покупець", був радником президента "Енергоатома", працював у "Харківобленерго".

Некрасова зараз не розглядають на посаду міністра. Натомість шукають більш харизматичного очільника, який зміг би викликати довіру у партнерів. Міненерго під час постійних атак також відповідає за залучення допомоги на відновлення енергетичних об'єктів. І тут багато залежить від того, хто саме просить у партнерів про допомогу і чи викликає така людина довіру.

Якби атаки припинились зараз і більше не повторювались, ремонтні кампанії, заміна обладнання та вихід до моменту, коли генерація покриває споживання (за умови залучення імпорту), зайняв би щонайменше три місяці. Швидко відремонтувати та замінити обладнання не вдасться.

Енергетики часто наголошують, що трансформатор, який треба через шість місяців, потрібно замовляти вже тепер. Виробництво займає значний період. При тому зараз росіяни щомісячно б'ють по пів сотні трансформаторів.

Чи загрожує Україні тотальний блекаут

Росії в результаті масових ракетно-дронових атак періодично вдається "відключити" навіть великі міста. Найважча ситуація в Одесі. Там після атаки вночі 12 грудня досі не вдалось заживити значну кількість об'єктів.

У Одеській області росіяни атакували всі високовольтні підстанції "Укренерго", а також розподільчу підстанцію ДТЕК. "Укренерго" відповідає за передачу електроенергії між регіонами, а ДТЕК – за розподіл світла до кінцевих споживачів. Через масштаб руйнування в Одесі частину об'єктів знищено. Обсяг робіт великий, швидко відремонтувати (замінити) обладнання не вийде. Станом на 21 грудня більша частина споживачів вже заживлена, однак частина й досі без електроенергії і Росія знову атакувала енергетичні об'єкти.

Графіки відключень в Україні нерівномірні. На заході України ситуація значно краща – при тому технічної можливості через атаку підстанцій передати цей струм, наприклад, в Одесу вкрай обмежена. У результаті виникає ситуація, коли в одному місті можуть взагалі не вимикати струм, а в іншому – екстрені відключення.

Навіть якщо росіянам вдається тимчасово паралізувати роботу, енергетики все одно відновлюють постачання електроенергії і заживляють об'єкти. Важливо, щоб кожна родина була підготовлена на випадок тривалих відключень.

Заряджені павербанки, зарядні станції, утеплені приміщення, запаси води – це все необхідний мінімум, який мають підготувати всі українці. Разом із тим важливо не піддаватись паніці. Росія знищує енергосистему без жодної військової доцільності. Єдина мета – дестабілізувати ситуацію всередині країни. Тому поки ракети та дрони летять на ТЕЦ, трансформатори, підстанції, тисячі ботів поширюють фейки про причини відключень.

Голова правління "Укренерго" Віталій Зайченко нещодавно пояснив, що найгірший сценарій передбачає значне зниження температури на період впродовж тижня (йдеться про середню температуру за добу в 10 градусів морозу).

"Для нас критичним є тривалий, десь не менш як тиждень, період із температурами -10 і нижче. При цьому споживання енергосистеми може зрости досить сильно. Неможливо буде забезпечити ані за рахунок імпорту, ані внутрішніх джерел покриття нашого енергоспоживання", – попередив Зайченко.

Голова "Укренерго" зазначив, що за таких умов доведеться застосовувати графіки аварійних та погодинних відключень. Утім, суттєвого погіршення ситуації порівняно з нинішньою він не прогнозує, оскільки зі зростанням споживання збільшується навантаження й на ті ділянки мережі, які вже підпадають під графіки погодинних вимкнень.

Чи підвищать тарифи на електроенергію в Україні

У 2024-му саме значні атаки на енергетичну сферу стали офіційною причиною збільшення тарифу на електроенергію до 4,32 грн за кВт*год (до цього струм коштував 2,64 грн). Станом на зараз в уряді навіть не розглядають можливість перегляд цін на електроенергію.

По-перше, рішення про тарифи вже ухвалено – до кінця опалювального сезону діятиме та ж ціна, що і зараз. По-друге, навіть якби уряд захотів змінити вартість струму, для цього треба згода особисто президента. Хоча за процедурою Кабінет міністрів має право самостійно схвалювати рішення щодо вартості електроенергії (бо зараз тариф фактично регулюється постановою уряду), це політичний крок, який узгоджують на Банковій.

При тому правильна відповідь на питання, чи підвищать тариф – "так". Однак нікому поки що не відомо, коли це відбудеться. Численні комунікації з партнерами, умови надання допомоги, зокрема Ukraine Facility, передбачають, що Україна відмовиться від обмеження розмірів тарифів. Однак це відбудеться вже після війни і поступово. Разом з тим зважатимуть і на механізми захисту незахищених верств населення (субсидії), а також на платоспроможність українців.

У кращому разі перехід на ринкові тарифи й відмова від обмеження ціни відбуватиметься поступово, наприклад, паралельно зі зростанням рівня життя на тлі післявоєнної відбудови. Однак поки що говорити про це зарано.