Відео дня
Здорожчання євро, електроенергії та зв’язку: що вдарило по гаманцях українців і як далі змінюватимуться ціни
Доволі активне прискорення інфляції в Україні, яке продовжилося в січні-лютому 2025-го й сягнуло 13,4%, за даними Держстату, було очікуваним, хоча й збентежило населення. Водночас були й нюанси. У найближчому майбутньому ситуація навряд чи кардинально зміниться, а пік зростання цін в Україні може припасти на кінець весни.
OBOZ.UA опитав фінансових аналітиків і економістів, які пояснили цінову ситуацію, вплив на неї валютного курсу та дали нові прогнози на квітень.
Чому в магазинах все дорожчає
"Річна інфляція очікувано зростає. Здебільшого через вплив гіршого минулорічного врожаю на ціни продуктів харчування, а також ефект низької минулорічної бази порівняння, коли у ті самі місяці інфляція була аномально низькою", – пояснив OBOZ.UA голова департаменту корпоративного аналізу групи ICU Олександр Мартиненко.
А координатор напрямку "Місцевий економічний розвиток і управління проєктами" в Україні, який реалізується VNG International, Віктор Шулик при цьому зазначив, що заявлений Нацбанком у річному вимірі ціновий індекс навіть менший за його очікування. "По-перше, вже певний час спостерігаємо стискання вільної ліквідності (зокрема через Меморандум між банками про обмеження переказів). По-друге, на фоні високих доходів окремих категорій громадян значна частина людей, які залишаються в країні, все-таки не має надлишку коштів (пенсіонери, публічна сфера, працівники реального сектору) та ставиться обережно до покупок під час війни, що не дає можливості завищувати ціни", – сказав він.
Шулик також нагадав, що ціни на комунальні послуги лишаються регульованими. Вони суттєво не переглядалися на початку року.
Кілька експертів зазначили важливість такого моменту, як цінові очікування, які нині перебувають у негативній зоні. Люди припускають здорожчання потрібних товарів та не вичікують і квапляться з їх придбанням, доки ціни не зросли.
"Сам двозначний рівень інфляції не є чимось особливим для України, але він негативно впливає на інфляційні очікування українців: як ми бачимо за інформацією НБУ, інфляційні очікування на наступні 12 місяців зросли з 7,8% у листопаді до 11% у січні. Що зі свого боку примушує Нацбанк більш активно підвищувати облікову ставку", – пояснив OBOZ.UA керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій та до фактору низького врожаю минулого року додав ще збільшення тарифів на електроенергію та мобільний зв'язок.
Як зростання євро вплинуло на ціни
Водночас аналітики не стали переоцінювати момент із укріпленням курсу гривня/долар, що здавалось б мав грати на здешевлення певних імпортних товарів. "Можемо казати про "ефект храповика" в контексті зміни цін. Тобто девальвація гривні майже відразу позначається на цінових очікуваннях, а от зворотні процеси майже не впливають. Думаю, що вплив курсу на коливання цін був мінімальним саме через структуру споживчого кошика: у його структурі домінують товари та послуги національного виробництва", – вважає Віктор Шулик.
При цьому експерти відзначили збільшення для України важливості укріплення гривні не тільки щодо долара, а й євро. "Зараз відбувається нова хвиля підвищення вартості імпортних товарів. При тому, що курс гривні до долара з початку року був відносно стабільним, курс євро помітно зростає. Європа є найбільшим торговим партнером України, і тому зміцнення євро буде напряму впливати на ціни для багатьох категорій споживчих товарів. Офіційний курс гривні до євро за останні 12 місяців піднявся на 6,4% – з 42,3 до 45,0 грн/євро", – зазначив OBOZ.UA директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін.
А ще нагадав, що тиждень тому курс європейської валюти зріс одразу на 1%. "Так, у бізнесу формуються очікування щодо подальшої девальвації гривні до долара та євро, а це дає привід підіймати ціни", – додав Чурін.
Що буде з курсом і цінами далі
Очікування населення та бізнесу щодо валютного курсу мають дуже суттєве значення для роздрібних цін. Особливо у випадку товарів тривалого вжитку, що можуть довго пролежати на складах і торгових полицях. Продавці про всяк випадок закладають у ці ціни найгірші очікування по курсах: до 50 грн і вище по долару та 55-60 грн по євро, щоб отриманої за товари гривні вистачило на закупку нової партії імпортної продукції.
Маємо пряму залежність очікувань і цін та постійні спроби аналітиків вгадати курс. "Зростання курсу долара більш імовірне, ніж укріплення гривні у перспективі кількох місяців. Імовірність ослаблення гривні протягом року залишається дуже високою за будь-якого сценарію розвитку ситуації в Україні", – поділився своїми очікуваннями Олександр Паращій.
А Віктор Шулик закликав оцінювати ситуацію не суто з ринкових чинників, а й адміністративних, не забуваючи при цьому про поточні ризики. "Упродовж трьох років ми мали ситуацію, коли гривню вдавалось тримати "на заданому рівні" завдяки поєднанню адміністративних обмежень (попиту) та значних вливань через зовнішні запозичення та гранти. Як на мене, зараз ситуація більш непрогнозована, ніж торік – саме через невизначеність стосовно притоку коштів та загальну невизначеність щодо поведінки найбільших країн-потенційних донорів (США, ЄС, Японії). Якщо буде загроза припинення або значного скорочення відповідного фінансування, НБУ, ймовірно, доведеться коригувати курсову політику вже найближчим часом. Я б не особливо розраховував на золотовалютні резерви НБУ, враховуючи їх структуру та турбулентність на світовому ринку", – зауважив Шулик.
За даними Нацбанку, у лютому 2025 розмір золотовалютних резервів України зменшився на 6,7%, і становив на 1 березня $40,1 млрд. Передусім через чистий продаж долара на міжбанку близько $2,5 млрд і $770,5 млн виплат за держборгом.
Оцінюючи інфляційні фактори, аналітики залишають актуальними ключові моменти зими. "На інфляцію в березні-квітні впливатимуть ті самі фактори, що і в попередні місяці, плюс можна очікувати сезонне збільшення цін на яйця, подальше зростання цін на підакцизні товари та мобільний зв’язок, а також адміністративне зменшення цін на фармацевтичну продукцію", – розповів Олександр Паращій.
Він вважає, що пік зростання роздрібних цін у 2025 році припаде на квітень і травень. "Після чого через високу базу порівняння споживча інфляція повинна різко знизитися (за умови, що не буде нового перегляду цін на житлово-комунальні послуги). Підвищення облікової ставки може, теоретично, покращити інфляційні очікування – але то навряд чи, адже усі ці зміни облікової ставки були анонсовані ще у січні", – додав Паращій.
Його колеги не виключають зростання інфляційного індексу з поточних 13,4% до 15%, після чого теж очікують відкат. "Базовий сценарій виглядає так, що інфляція в Україні досягне рівня в 15% у річному вираженні у найближчі три місяці перед тим, як почати сповільнюватися за рахунок більш високої порівняльної бази другої половини 2024 року", – прорахував Дмитро Чурін.
Олександр Мартиненко з ICU через очікування інфляційного відкочування дотримується старого прогнозу. "Тенденція прискорення річної інфляції може тривати ще кілька місяців, водночас імовірність її подальшого сповільнення зростатиме. Наразі ми зберігаємо наш прогноз сповільнення річної споживчої інфляції до 7% наприкінці 2025 року, якщо несприятливі для врожаю умови не повторяться цьогоріч", – зауважив він.
Водночас експерти не дуже вірять у значний вплив монетарних інструментів НБУ на стримування інфляції. Тобто підняття облікової ставки та дохідностей за його депозитними сертифікатами, які мають стимулювати збільшення відсотків за гривневими депозитами населення та зв’язування грошової маси.
"За моїми спостереженнями, банки взагалі ніяк не відреагували на останні три раунди підвищення облікової ставки. Певні зміни, дуже скромні, відбулися в ставках за депозитами 3-6 місяців. Імовірно, конкуренція буде зростати саме в депозитах такої строковості, але в кращому випадку це буде збільшення на 1-1,5%. Єдине, де є помітна кореляція зі зміною ставки НБУ, – це в ОВДП (облігаціях внутрішньої державної позики)", — пояснив свою думку Паращій.
Його колеги бачать проблему ще в тому, що саме зв’язування грошей не буде зараз сильно допомагати через змінену природу інфляції. "На мою думку, НБУ може робити все що завгодно, але природа інфляції не тільки і не стільки у надлишку коштів "на руках у населення". Принаймні, за даними офіційної статистики, економіка України потроху відновлювалась, але чи достатньо буде коштів за заморожених зовнішніх позик – велике питання. Як на мене, природа поточної інфляції – перенесення інфляції витрат виробників та курсових очікувань. І боротись з цим явищем навряд чи ефективно шляхом зміни облікової ставки", — вважає Шулик.
Тож, важливим і вагомим інструментом у боротьбі зі зростанням роздрібних цін залишиться адміністративне регулювання за ключовими напрямами.