Заміна "копійок" на "шаги" дорого обійдеться бюджету? У НБУ пояснили, як це відбуватиметься
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!

В Україні ініціювали зміну назви розмінної монети з "копійки" на "шаг", однак це не передбачає жодних додаткових витрат для держави та не супроводжується масовим вилученням монет з обігу. Закупівля нового обладнання стосується планової утилізації понад 1 200 тонн непридатних копійок і в перспективі принесе бюджету значно більше доходів, ніж коштуватиме сама техніка.
Про це повідомляє Національний банк України (НБУ). Згідно допису, в інтернеті та окремих медіа знову поширюються твердження про нібито значні додаткові витрати для держави у зв’язку з ініціативою.
Як "доказ" наводять інформацію про закупівлю НБУ спеціального обладнання для знищення монет, пов’язуючи це безпосередньо з майбутнім перейменуванням. У самому Нацбанку називають такі заяви маніпуляцією і пояснюють, що вони не відповідають реальному стану справ.
У НБУ наголошують, що зміна назви розмінної монети не потребує жодних додаткових коштів ні з державного бюджету, ні з боку самого регулятора. Всі витрати, пов’язані з виготовленням і обігом готівки, здійснюються в межах уже закладених операційних витрат на друк банкнот, карбування монет і утилізацію непридатних грошових знаків.
Також у Нацбанку спростовують поширену тезу про масове й одномоментне вилучення копійок після появи "шагів". Монети номіналом "50 копійок" і "50 шагів" перебуватимуть в обігу паралельно, а отже, жодного термінового знищення копійок не планується.
Закупівля нового обладнання для утилізації монет справді відбувається, але вона не має жодного стосунку до перейменування копійки. Йдеться про звичайну операційну діяльність НБУ, яка триває вже не перший рік. Ще з 2019 року Нацбанк поступово вилучає з обігу монети номіналами 1, 2, 5 та 25 копійок, які перестали бути платіжним засобом.
За цей час накопичилися значні обсяги непридатних для обігу монет близько 800 тонн. Процес їх повернення з обігу триває і нині, оскільки термін вилучення продовжено до завершення воєнного стану та ще на 90 днів після нього. Додатково з жовтня 2025 року розпочалося поступове вилучення монет номіналом 10 копійок. Лише за минулий рік з обігу вже повернули 3,1 млн таких монет.
За оцінками НБУ, загалом може повернутися 5-6% монет цього номіналу, що становить приблизно 420 тонн. Таким чином, загальний обсяг монет, які потребують утилізації, перевищує 1 200 тонн.
Для розуміння масштабів: у готівковому обігу України нині перебуває близько 11,7 млрд монет, які поступово вилучаються з обігу. Їх загальна вага – понад 28,5 тисячі тонн. Усі ці монети після вилучення НБУ зобов’язаний утилізувати — знищити зображення та перетворити метал на брухт.
Отриманий брухт продають через спеціальні аукціони. Наприклад, лише у 2025 році Національний банк отримав від його реалізації близько 29,3 млн грн доходу.
Наразі знищення монет відбувається на застарілому обладнанні Банкнотно-монетного двору, яке має продуктивність у межах 100-185 кг на годину. За таких темпів утилізація вже накопичених обсягів тривала б понад дев’ять років.
Вартість нового обладнання становить 252 300 євро, або близько 12,6 млн грн. Водночас у НБУ прогнозують, що протягом наступних двох-трьох років дохід від продажу брухту з утилізованих монет може сягнути до 153 млн грн. Таким чином, очікувані надходження суттєво перевищують витрати на придбання техніки.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, Нацбанк виводить з обігу купюри 50 і 200 гривень – однак лише ті, що були випущені у 2003-2007 роках. Таким чином в регуляторі хочуть підвищити якість готівки в обігу.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!











