Українцям хочуть скасувати пільги на посилки: міжнародні компанії можуть прийти в Україну
В Україні планують переглянути пільгу на безподаткові міжнародні посилки до 150 євро та запровадити оподаткування ПДВ (податок на додану вартість) з дрібного імпорту, щоб збільшити бюджетні надходження і вирівняти конкуренцію з локальним бізнесом. Насправді це може призвести до того, що великі маркетплейси почнуть відкривати склади й представництва в Україні, але водночас частина покупців зіткнеться з подорожчанням онлайн-товарів.
Про це йдеться в матеріалі ZN.UA. За даними дослідження Інституту соціально-економічної трансформації, у 2025 році загальна вартість міжнародних поштових та експрес-відправлень в Україну становила 167,3 млрд грн.
Із цієї суми 92,9 млрд грн, тобто понад 56% – припадали на товари, які не обкладалися митними платежами завдяки чинній пільзі до 150 євро. Динаміка цього сегмента вражає, адже кількість неоподатковуваних посилок зростає приблизно на 50% щороку. Модель "дешевого дрібного імпорту" не просто розвивається, а фактично стає домінуючою у частині онлайн-споживання.
Пільга, закріплена в Податковому кодексі, спочатку мала технічну мету – спростити обробку приватних посилок і зменшити адміністративне навантаження. Проте в умовах бурхливого розвитку e-commerce вона перетворилася на інструмент масового імпорту без оподаткування, а подекуди на механізм "дроблення" товарів для обходу податків.
Потенційні втрати державного бюджету від несплати ПДВ у 2026 році можуть сягнути близько 27 млрд грн, якщо поточні темпи збережуться. Однак самі бюджетні втрати – лише поверхня проблеми.
Глибший виклик полягає у викривленні ринку. Українські виробники та ритейлери змушені конкурувати з товарами, які фактично заходять у країну без податкового навантаження. Зазначається, що це створює нерівні умови гри та стимулює витік споживчого попиту за кордон у великі міжнародні маркетплейси.
Багато країн уже переглянули або переглядають подібні пільгові режими. У США тривалий час діяв високий поріг безмитного імпорту (до 800 доларів), однак через стрімке зростання дрібних відправлень, ризики контрафакту та тиск на локальних виробників цей підхід почали згортати. Модель показала свою вразливість у сучасних умовах e-commerce.
Європейський Союз пішов ще далі, адже з 2021 року скасовано звільнення від ПДВ для дешевих товарів і запроваджено систему централізованого адміністрування імпорту. Податок сплачується одразу при покупці, незалежно від країни походження товару.
Крім того, ЄС ухвалив рішення поступово скасувати й митні пільги для дрібних відправлень до 150 євро, визнавши, що саме вони створюють поле для зловживань, заниження вартості товарів і штучного дроблення партій. Головний наслідок таких реформ у світі – зміна поведінки великих маркетплейсів.
Коли модель безподаткового дрібного імпорту втрачає вигідність, компанії змушені адаптуватися. І найчастіше це означає перехід до фізичної присутності в країнах збуту. Йдеться про відкриття складів і логістичних хабів, запуск локальних магазинів або партнерських мереж або реєстрацію бізнесу в юрисдикції країни.
Модель дозволяє компаніям зменшити витрати на доставку, пришвидшити обробку замовлень і працювати в стабільному регуляторному полі. Фізична присутність міжнародних гравців має для економіки значно ширший ефект, ніж просто сплата податків із імпорту.
По-перше, держава отримує стабільні надходження ПДВ, податку на прибуток і соціальних внесків. По-друге, зменшується частка "сірої" торгівлі, яка сьогодні часто обходить регуляторні механізми. По-третє, створюються робочі місця – не лише в ритейлі, а й у суміжних галузях.
Фізична присутність міжнародних маркетплейсів означає, що вони автоматично потрапляють у повноцінне регуляторне поле країни. Сьогодні частина цих механізмів працює слабко щодо транскордонної онлайн-торгівлі, адже компанії часто не мають юридичної присутності в країні. Локалізація бізнесу змінює цю ситуацію.
Компанії на кшталт Shein відкривають фізичні магазини у Європі, переходячи від суто онлайн-моделі до комбінованої присутності. Amazon має мережу офлайн-магазинів і локальних складів у різних країнах. Китайські маркетплейси розвивають логістичні центри за межами країни, а деякі платформи впроваджують програми для локальних продавців і партнерів.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, уряд України та МВФ перебувають на фінальній стадії обговорення запровадження ПДВ для ФОПів, однак найімовірніше впровадження цього податку відтермінують до 2027 року. Паралельно влада планує посилити боротьбу з дробленням ФОПів, зарплатами "в конвертах" та схемами ухилення від сплати податків.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!