Український ринок праці кардинально змінився: чого має навчитися кожен та які професії опинилися під загрозою

Українські компанії вже зараз активно впроваджують штучний інтелект у свою роботу. Хтось використовує його для оптимізації офісних процесів, інші ж компанії інтегрували його у свої продукти, застосовують у комунікації з клієнтами, підготовці аналітики та розробці рішень. Для бізнесу в умовах повномасштабної війни така оптимізація дає шанс хоча б частково впоратися з вимогою бути максимально ефективними та працювати в умовах зростаючого дефіциту кадрів.

Відео дня

OBOZ.UA вивчив останні дослідження Світового економічного форуму (World Economic Forum, WEF), Світового банку, а також поспілкувався з українськими експертами та з'ясував, до яких змін варто готуватися та які навички не втратять своєї актуальності на ринку праці.

Ми вже у процесі глобальних змін на ринку праці: хто в зоні ризику

Штучний інтелект разом із розвитком робототехніки можуть призвести до змін в економіці та на ринку праці, які можна порівняти з промисловою революцією (перехід від ручної праці до фабричного виробництва). Світовий економічний форум (WEF), який об'єднує понад 1000 великих компаній та урядових організацій із різних країн, у своєму дослідженні про майбутнє робочих місць спрогнозував:

• через роботизацію, штучний інтелект та інші фактори до 2030 року зміниться близько 22% наявних у світі робочих місць;
• буде створено 179 млн нових робочих місць (14% від загальної кількості);
• 92 млн робочих місць (8%) скоротять.

На інфографіці лавандовим кольором зображено кількість робочих місць, які можуть зникнути, а зеленим – ті, які мають з'явитися (кожна клітинка – один мільйон робочих місць).

Варто зазначити, що на ситуацію на ринку праці впливатимуть не лише технології. Зростання вартості життя, зусилля зі скорочення викидів вуглецю, уповільнення економічного зростання, старіння населення, посилення геополітичного розколу тощо – все це також матиме вплив на ринок праці щонайменше наступні п’ять років.

Поки що генеративний штучний інтелект (на кшталт ChatGPT) роботодавці переважно використовують для підвищення продуктивності співробітників. Наразі не йдеться про повну заміну людської праці. Навпаки – генеративний штучний інтелект здатен розширити "експертність" співробітника та за правильного використання збільшити кількість завдань, які він може виконувати.

"Заглядаючи в майбутнє, деякі спостерігачі стверджують, що генеративний ШІ може надати менш спеціалізованим працівникам можливість виконувати ширший спектр "експертних" завдань – розширюючи можливості таких ролей, як бухгалтери, медсестри та помічники вчителів. Аналогічно, ця технологія може оснастити кваліфікованих фахівців, таких як лікарі чи інженери, передовими світовими знаннями – дозволяючи їм ефективніше вирішувати складні проблеми", – йдеться в дослідженні.

Однак багато залежатиме від того, на чому буде зосереджено розвиток генеративного ШІ. Якщо замість створення універсального помічника з’являться інструменти, які зможуть повністю замінити людину в окремих спеціальностях, це може мати негативні соціальні наслідки (скорочення кількості робочих місць).

У зоні ризику (спеціальності, які найшвидше втрачають актуальність):

• співробітники поштових відділень;
• банківські касири;
• оператори з введення даних;
• касири з продажу квитків;
• адміністративні помічники;
• працівники друкарської галузі;
• бухгалтери, діловоди та працівники з розрахунку заробітної плати;
• працівники з обліку матеріалів та інвентарю;
• стюарди та кондуктори на транспорті;
• продавці "від дверей до дверей", газетярі, вуличні торговці;
• графічні дизайнери;
• регулювальники збитків, експерти.

Передусім без роботи можуть залишитися ті, хто виконує механічну роботу й не готовий (або не здатен) розширювати свої функції. Нещодавно Світовий банк проаналізував ситуацію в Індонезії, Малайзії, Філіппінах, Таїланді та В'єтнамі. З’ясувалося, що між 2018 і 2022 роками роботи витіснили приблизно 1,4 млн (3,3%) низькокваліфікованих працівників, які виконували рутинні фізичні завдання.

Разом із тим, зростання продуктивності дало поштовх до розвитку – масштаби виробництва місцевих компаній збільшилися, і вони створили 2 млн додаткових робочих місць (що компенсувало втрату 1,4 млн працівників).

"Працівники старшого віку отримують менше користі від впровадження роботів у сфері зайнятості й доходів. Емпіричні дані з В'єтнаму показують, що зростання зайнятості є позитивним серед усіх вікових груп, але менш значним серед працівників старшого віку", – йдеться у звіті Світового банку.

За ким майбутнє та які навички треба розвивати

Найшвидше (за даними WEF) зростає попит на такі спеціальності:

• фахівці з великих даних;
• фінтех-інженери;
• фахівці зі штучного інтелекту й машинного навчання;
• розробники програмного забезпечення та додатків;
• фахівці з управління безпекою;
• фахівці зі сховищ даних;
• фахівці з автономних та електричних транспортних засобів;
• дизайнери інтерфейсу користувача та UX;
• фахівці з інтернету речей;
• інженери-екологи;
• аналітики інформаційної безпеки тощо.

У WEF зазначають, що аналітичне мислення залишається основною ключовою навичкою для роботодавців. Далі йдуть стійкість, гнучкість і спритність, а також лідерство та соціальний вплив.

"Креативне мислення та мотивація, а також самосвідомість посідають четверте та п’яте місця відповідно. Таке поєднання когнітивних, самоефективних та міжособистісних навичок у першій п’ятірці підкреслює важливість, яку респонденти надають гнучкій, інноваційній та колективній робочій силі", – зазначено у дослідженні.

У звіті Світового банку йдеться про необхідність володіти цифровими навичками (у Японії, Сінгапурі вчителі постійно проходять навчання для покращення цифрових умінь). Не менш важливими є також соціальні та емоційні навички. Важливо вміти працювати в колективі.

"Соціальні та емоційні навички дадуть людям порівняльну перевагу над машинами у завданнях, що передбачають соціальну взаємодію – від освіти до охорони здоров’я. Дослідження підтверджують, що соціальні та емоційні навички є гнучкими, і їх можна розвивати", – зазначають у Світовому банку.

Засновниця та CEO консалтингової компанії Talent Match Наталія Слинько розповідає OBOZ.UA: українським компаніям важливо впроваджувати технологічні досягнення якнайшвидше. Українському бізнесу доводиться протистояти значно більшій кількості викликів.

Уже зараз штучний інтелект, каже Слинько, активно впроваджується в українських компаніях для підготовки рутинних офісних справ – створення звітів, презентацій тощо. Також для автоматизації внутрішніх процесів – HR, бухгалтерські операції, фінансова звітність і подібне.

"Йдеться про те, що можна алгоритмізувати – збір даних, їхній аналіз і подальше формування рішень. Але більшість цих професій наразі не зникають так швидко. Наприклад, якщо згадати тренд про те, що всі копірайтери зникнуть – на практиці вони просто трансформувалися. Там, де потрібно писати тексти для масовості, – дійсно використовують ШІ. Але там, де потрібні якісні тексти для людей і продажів, він поки що не може повноцінно замінити людину", – каже Слинько.

Експертка наголошує: штучний інтелект – це інструмент-помічник, а не заміна. Якщо фахівець навчиться ним користуватися та зможе автоматизувати частину своєї роботи, це стане його перевагою. Найскладніша ситуація – у молодих спеціалістів (джуніорів). Раніше їх часто брали у компанії для виконання простих завдань, на яких вони навчалися й розуміли контекст. Тепер ці завдання автоматизуються, тому молодим фахівцям доводиться стартувати зі складніших проєктів і приходити на роботу з вищим рівнем підготовки.