Україна може обійтись без трудових мігрантів: але доведеться працювати тим, хто зараз сидить вдома та пенсіонерам

Україна може повністю відмовитись від залучення трудових мігрантів, однак для цього доведеться активізувати внутрішні резерви. Мільйони українців економічно активного віку не працюють. Крім того, є можливість залучити на ринок близько 3,5 млн пенсіонерів – вони все ще можуть бути активними, однак часто мають проблеми з пошуками роботи.

Навіть розмови про можливість залучення мігрантів призвели до появи низки фейків. У соцмережах розповсюджують ролики, на яких схожі на індійців чоловіки закликають чомусь англійською, а не рідною мовою, приїжджати в Україну, адже тут багато красивих дітей. Розмови про трудових мігрантів викликають активні дискусії у суспільстві.

Проте, зараз про масовий приїзд іноземців не йдеться. Уряд лише фіналізує остаточну стратегію, а залучення мігрантів – поодинокі випадки, які ініціюють окремі представники бізнесу.

Про те, чи може Україна обійтись без залучення трудових мігрантів і яка ситуація виникла на ринку праці, читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Вакансії закрити важко, проте люди є

Україні бракує близько 4,5 млн працівників, йдеться в оцінках Мінекономіки. Разом з тим, є потенціал залучати майже таку саму кількість із тих, хто зараз не працює, а міг би. Йдеться і про жінок, які доглядають за дітьми і не можуть знайти віддалену роботу, і про переселенців, які не змогли адаптуватись до ринку праці в новому місті.

Всього в Україні не працюють (серед осіб старше 18 років):

• 120 тис. – матері дітей з інвалідністю (інколи батьки);
• 500 тис. – матері, які мають дітей віком до трьох років (інколи батьки);
• 750 тис. – студенти;
• 2,5 млн – особи з інвалідністю;
• 1,6 млн – інші економічно неактивні працездатного віку.

Серед 1,6 млн тих, хто офіційно не працює, є і чоловіки, і жінки. Деяких із них зупиняє ситуація на ринку праці, рівень зарплат тощо.

Також значний ресурс – пенсіонери. Вже зараз серед близько 10,4 млн пенсіонерів працюють майже 2,5 млн осіб, але може бути значно більше.

"Демографічна піраміда в Україні перевернута, населення старіє, і ми маємо розуміти, що економіка дедалі менше потребуватиме фізичної сили та дедалі більше – інтелектуальної праці. Роботодавцям варто позбуватися стереотипів, адже люди старшого віку – це стабільність та досвід, які є критичними для стійкості ринку", – розповіла Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та досліджень якості життя. Таку заяву вона зробила під час презентації досліджень в межах ініціативи "Срібна економіка України: потенціал покоління 50+". На презентації також був присутній і OBOZ.UA.

Без залучення пенсіонерів обійтись без трудових мігрантів буде практично неможливо. Навіть якщо уряду вдасться пролобіювати ухвалення в Раді нового проєкту Трудового кодексу, створять умови для дистанційної роботи для всіх охочих, основним робочим ресурсом залишатимуться українці віком від 60 років.

Валентина Рибалко, заступниця директорки Державної служби зайнятості України (ДСЗ), під час презентації дослідження зазначила, що частка кандидатів віком 50+ на ринку праці вже зростає.

"На зареєстрованому ринку праці питома вага людей віком 50+ зросла з 30% на початку 2022 року до 37% станом на травень поточного року. В умовах дефіциту кадрів ми не можемо дозволити собі втрачати людський капітал через вікові стереотипи та упередження щодо нездатності людей старшого віку до розвитку", – заявила вона.

Чому пенсіонери не залучені на ринок праці

"У нас у супермаркеті зараз з 15 людей практично кожна друга – мого віку", – розповідає 60-річна продавчиня в одному з київських супермаркетів Ірина. Жінка переїхала в столицю ще пів року тому з Дніпропетровщини. У рідному містечку роботи не вистачає навіть для молоді, не кажучи вже про пенсіонерів. Тоді як в Києві на її резюме на одному з кадрових порталів за два дні відреагували п'ятеро роботодавців.

"Немає тут ейджизму взагалі", – стверджує жінка. Проте, на жаль, статистика показує, що все ще велика кількість роботодавців має упереджене ставлення до працівників пенсійного віку. Компанії вимушені наймати працівників пенсійного віку, однак мають до них інші очікування.

Як йдеться в результатах дослідження "Ринок праці після 50: що насправді думають роботодавці – і що з цим робити", саме щодо кандидатів 50+ роботодавці частіше застосовують прогнозні фільтри: оцінюють не лише те, що людина вже вміє, а й припускають, як швидко вона адаптується, чи витримає темп, чи матиме достатні цифрові навички.

Зокрема, лише 3% опитаних високо оцінюють здатність осіб старше 50 років підтримувати високий темп роботи, тоді як для категорії 35-40 років цей показник становить 52%. Аналогічна ситуація спостерігається і в оцінці здатності до навчання: високу оцінку цій якості у кандидатів 50+ дають лише 3,1% респондентів порівняно з 54% для молодшої групи 35-40 років.

OBOZ.UA провів експеримент та проаналізував понад два десятки оголошень, в яких роботодавці, порушуючи закон, вказували вікові обмеження для кандидатів. Так, у абсолютній більшості вакансій обмеження стосувались сфери обслуговування. Це пов'язано зі стереотипним уявленням, що гостей, наприклад, у ресторані, має зустрічати не доброзичлива, гостинна та професійна хостес, а молода й приваблива дівчина.

Деякі обмеження пов'язані виключно з власними стереотипами роботодавця. Наприклад, керівниця однієї з компаній в Черкасах на ім'я Ольга пропонувала посаду керівника стоматологічної клініки з зарплатою в 25 тис. грн на місяць. Перша вимога до кандидата у вакансії: "вік до 35 років".

"Це таке моє бажання, тому що люди після 40 років... Ну до 40 років вони більш... З ними легше домовлятись. А після 40 років вони вже мають своє "я" і з ними працювати складніше", – розповіла Ольга у коментарі OBOZ.UA. А на уточнювальне питання, чому ж обмеження щодо віку встановлено на рівні "35 років", коли жінка має упередження виключно щодо тих, кому більше 40 років, роботодавець заявила: "Бо мені так захотілось".

Однак такі випадки – радше винятки. Відношення до пенсіонерів на ринку праці кардинально змінилось і ця тенденція зберігатиметься.

Зараз саме залучення пенсіонерів – пріоритет держави, заявила Дарина Марчак, заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України. "Питання людського капіталу є зараз чи не найважливішим для майбутнього країни. Ми працюємо над реалізацією стратегії зайнятості та стратегією розкриття економічного потенціалу українців, де категорія 50+ є одним із ключових ресурсів для подолання дефіциту кадрів та підвищення продуктивності праці", – сказала вона.

Успіх у питанні залучення внутрішнього ресурсу на ринку праці буде залежатиме від багатьох факторів. І йдеться не лише про законодавчі зміни (наприклад, удосконалення умов для дистанційної роботи), але і про позицію роботодавців. Підвищення ефективності праці має призводити до зростання зарплат та удосконалення HR-практик всередині компаній.