У Польщі перекрили кордон з Україною: чого вимагають, як вирішити проблему й до чого тут переговори про вступ до ЄС

Польсько-український кордон уже другу добу залишається заблокованим у трьох пунктах пропуску. Перевізники з Польщі оголосили масштабний страйк та не пропускають вантажівки, чим ставлять під загрозу не лише експорт із України, а й міжнародний імідж власної держави. OBOZ.UA розбирався у непростій ситуації, з якої, однак, є виходи.

Так, ще наприкінці жовтня з'явилася інформація, що польські перевізники мають намір перекрити кордон з Україною – нібито через надмірну конкуренцію після лібералізації міжнародних перевезень між ЄС та ЄС. Офіційно про це оголошено не було, але повідомлялося, що триватиме страйк 2 місяці. А представники українського бізнесу, за даними OBOZ.UA, навіть почали отримувати відповідні листи-попередження від логістичних компаній.

Спочатку, за даними Міжнародної транспортної асоціації України (МТАУ), планувалося, що блокада стартує 3 листопада – поблизу пункту пропуску "Корчова". Однак все почалося 6 листопада. Що, насправді, особливого значення не має – адже головне тут те, що слідом за польськими аграріями претензії до України висунули перевізники.

Втім, зробили вони це досить дивно – до офіційних осіб України ніхто не звертався, а тому, як і з ким почати розмовляти – незрозуміло, зазначили в Мінінфраструктури. А ось що зрозуміло, підкреслив глава Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури України Мустафа Найєм, то це що дії польських перевізників порушують Угоду про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Розповідаємо, чого хочуть поляки, чому не звертаються безпосередньо до України, як самі собі "стріляють у ногу", якими будуть наслідки для України і як ситуація пов'язана зі вступом України до ЄС.

Що відбувається на кордоні та чому це небезпечно для України

Польські перевізники блокують три пункти пропуску на кордоні з Україною. Зокрема:

• "Корчова – Краковець";
• "Гребенне – Рава-Руська";
• "Дорогуськ – Ягодин".

Ці дії завдають великої шкоди Україні. Як пояснила OBOZ.UA старша наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ірина Коссе, блокування кордону значно ускладнює Україні вивіз експортної продукції – адже посилюється навантаження на:

• залізницю;
• морські шляхи, "які зараз теж погано працюють".

Конкретні збитки від блокування пунктів пропуску оцінити складно, кажуть експерти. За словами Коссе, під час війни експортна статистика публікується лише для АПК. Це, звісно, локомотив українського експорту, проте за вересень автомобільним транспортом було експортовано лише 7% агропродукції, адже основними для таких товарів є морські шляхи.

Втім, за словами Коссе, для деяких груп "аграрних" товарів втрата автомобільного експорту буде вкрай відчутною. Наприклад, це стосується пшениці. Повністю експорт не зупиниться. Але робота морського коридору і так ускладнена російськими обстрілами та труднощами з організацією страхування суден

Тому зросте навантаження на залізницю. "Там уже черги. Я прогнозую, що 1-1,5 місяця, якщо буде перекрито пункти пропуску, буде проблемна ситуація", – пояснила Коссе.

Чого вимагають польські перевізники

Для Польщі перевезення – одна із найважливіших галузей економіки. Компанії цієї країни лідирують на європейському ринку, вони зайняли 26% цього сегменту. Тому для поляків невигідно здобути ще одного конкурента у вигляді України.

Як пояснили у МТАУ, страйкують же поляки через нібито "надмірну конкуренцію" з українцями після лібералізації міжнародних перевезень між Україною та ЄС. При цьому, наголошується, вони висувають низку вимог, виконання яких, на їхню думку, призведе до розрядки ситуації:

• Повернути для українських перевізників систему надання дозволів на перевезення.

Річ у тім, що, як повідомили в Мінінфраструктури, угода про лібералізацію передбачає виконання двосторонніх та транзитних перевезень українськими перевізниками без отримання дозволів. Раніше такі дозволи були потрібні, і польська сторона мріє повернути їх, щоб контролювати ситуацію.

• Посилити для іноземних перевізників правила перевезень ЄКМТ.

Йдеться про документ, що надає право на використання транспортного засобу автомобільного перевізника-резидента для міжнародного автомобільного перевезення вантажу або проїзду без вантажу територією іноземних держав – членів Європейської конференції міністрів транспорту (ЄКМТ) протягом визначеного у ньому терміну.

• Заборонити реєструвати компанії у Польщі, якщо фінанси компанії знаходяться не на території ЄС.
• Запровадити окрему чергу в електронній черзі для автомобілів на номерах ЄС.
• Створити окрему чергу усім кордонах для порожніх фур.
• Отримати доступ до системи "Шлях".

Безпосередньо з Україною не говорять

Проте, попри цілком конкретні вимоги, з офіційними особами України жодних представників польських перевізників не зв'язувались. "Станом на сьогодні офіційних вимог від польських перевізників не було передано жодному представнику української сторони", – повідомили в Мінінфраструктури. Зазначивши, що про вимоги поляків дізналися "із повідомлень медіа та соцмереж".

Втім, комунікація все ж йде. Зокрема, розповіли у міністерстві, з:

• посольством України у Польщі;
• міністерством інфраструктури Польщі;
• Єврокомісією;
• українськими перевізниками;
• прикордонними службами.

"За наявності офіційної та аргументованої позиції з боку польських партнерів ми відкриті для конструктивного діалогу. Для нас важливо, щоб інтереси перевізників обох країн були враховані. Хочемо запевнити перевізників та експортерів: команда цілодобово працює над пошуком рішень, щоб скоріше розблокувати пункти пропуску", – зазначили у міністерстві.

Зі свого боку, пояснила Ірина Коссе, небажання польських перевізників безпосередньо розмовляти з Україною може бути спробою уникнути міжнародного конфлікту. А саме блокування кордону є нехай і жорстким, але запитом на вирішення ситуації шляхом переговорів.

"Про те, що є незадоволення польських водіїв, було відомо ще до поточних подій. Але, мабуть, для них виявилося замало переговорів з нашим урядом – або ті не дали того результату, на який вони сподівалися. І це такий крик душі... Але вони, ймовірно, не хочуть міжнародного конфлікту ", – зазначила Коссе.

При цьому вона наголосила: виходу конфлікту на міжнародний рівень перевізники не хочуть, ймовірно, через страх зіштовхнутися з наслідками з боку, власне, польської влади. Адже блокування кордону порушує правила ЄС.

Втім, визнає Коссе, уникнути виходу ситуації на міжнародний рівень полякам все одно не вдасться. Адже вони перекривають міжнародні шляхи сполучення і ігнорувати це не можна.

Вимогу польского бізнесу виконати неможливо

Втім, попри відсутність офіційної комунікації, в Україні вже визнали, що повернути систему дозволів на перевезення вантажів нереально. Понад те, заявив голова Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури України Мустафа Найєм, на цей крок українська влада і не пішла б, адже він означає дискримінацію вже українського бізнесу.

Річ у тім, що поляки хочуть повернути систему, яка діяла до червня-2022 року. Тобто щоб кожен перевізник, який їде до ЄС, отримував окремий дозвіл на перетин кордону конкретної країни.

"Україна не має наміру навіть обговорювати повернення до дозвільної системи. Угода про лібералізацію вантажних перевезень була ратифікована і узгоджена всіма членами ЄС і підписана між Європейським Союзом та Україною, а не якоюсь окремою країною", – пояснив він.

Така принциповість пояснюється тим, що скасувати цю норму для України було дуже важливо – адже з початку дії зони вільної торгівлі (ЗВТ) України та ЄС у 2016 році Євросоюз став основним торговим партнером України (40,8% загального обсягу зовнішньої торгівлі). Але подальше зростання було обмежено саме недоліком дозволів на міжнародні перевезення, кількість яких за окремими напрямками не тільки не зростало, а навіть скорочувалося.

Через небажання польської сторони видавати дозволи Україна зазнавала величезних втрат. Тільки 2021 року експортери втратили 500 млн євро. Якщо повернути цю систему, коли майже весь український експорт залежить від автомобільних перевезень, втрати стануть ще відчутнішими.

Порушення угоди ЄС та України

Не менш важливим, за словами Найєма, є те, що дії польських перевізників порушують правила вільної торгівлі між Україною та ЄС. Які, до речі, зовсім не нові та стали головною причиною для підписання "транспортного безвізу" та скасування дозвільної системи.

Справа в тому, що домовленості забороняють і Україні, і країнам ЄС виставляти умови для доступу на свої ринки, які є більш обмежувальними, ніж ті, що були до старту вільної торгівлі. І саме це положення Польща неодноразово порушувала.

"У 2016 році Україна мала квоту на 200 000 польських дозволів, а вже у 2021 році ми отримали лише 120 тисяч дозволів, при тому, що загальний товарообіг із країнами ЄС зріс майже на 45%. Для повноти абсурду додам, що паралельно польські колеги років поспіль збільшували відповідні квоти для перевізників з РФ та Білорусі. Таким чином, польська сторона прямо порушувала наші права, оскільки створювала умови, які були гіршими, ніж ті, які існували на момент набрання чинності Угодою", – пояснив Найєм.

Понад те, зазначив він, такі дії порушують ще й 5-ту статтю Генеральної угоди щодо тарифів та торгівлі, до якої Україна приєдналася 05 лютого 2008 року. Вона передбачає свободу транзиту через територію кожної сторони маршрутами, найбільш зручними для міжнародного транзиту.

Поляки шкодять не лише Україні, а й самим собі

І хоча блокування кордону негативно впливає на Україну, собі поляки шкодять не менше. Адже від дій перевізників страждає імідж усієї країни.

Як розповів посол України в Польщі Василь Зварич, раніше польській стороні було передано офіційну ноту "з наполегливим проханням не допустити обмеження польськими перевізниками руху вантажівок через кордон посольство направило до МЗС Польщі". У документі, зокрема, зазначалося, що:

• в умовах російської агресії проти України такі дії "щонайменше недоречні";
• блокування кордону може зашкодити не лише українському, а й польському бізнесу;
• це може вдарити по іміджу Польщі, а також інтересам польських підприємців, які мають намір розширити свою участь у проектах відновлення України.

Крім цього, зі свого боку зазначила Коссе, польські перевізники насамперед працюють проти самих себе. Адже:

• через їхні дії товари з України не зможуть потрапити до, власне, Польщі;
• це призведе до зниження їх заробітків – оскільки роботи таким чином у самих перевізників стане менше.

Понад те, зазначив Зварич через кілька днів, дії польських перевізників шкодять і без того натягнутим відносинам країн. Адже вони:

• ставлять під загрозу коридори солідарності між Україною та ЄС, які проходять через територію Польщі;
• фактично, є " болючим ударом у спину Україні, яка страждає від російської агресії".

"В умовах війни такі методи лише грають на руку нашому спільному ворогові – російським терористам. І шкодять інтересам не лише України, а й Польщі та всієї Європи", – наголосив посол.

Прелюдія до переговорів щодо вступу до ЄС

Загалом же, прогнозує Коссе, на проблемах аграріїв та перевізників з'ясування відносин між Польщею та Україною не припиняться. І надалі це може продовжитися в інших секторах.

Проте зради та будь-якої ворожості поляків до України вона в цьому не бачить. Понад те, вважає ці події природними. Адже вони, по суті, є прелюдією до переговорів щодо вступу України до ЄС – тобто зведення наших і європейських норм до єдиного знаменника.

"Я це розглядаю, як такий початок переговорів щодо вступу до ЄС. Україні треба готуватися, потрібно шукати переговорників, які могли б закрити ці питання", – резюмувала старша наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Як виходити із ситуації

Втім, вихід із ситуації є. І ім'я йому, за словами Коссе, – компроміс.

Іншими словами, польским перевізникам очевидно доведеться відмовитись від деяких вимог – бодай через правила ЄС. Але й Україна змушена буде йти на певні поступки.

"Може, якісь впроваджувати додаткові пільги. Але не в частині дозволів, а в частині інших вимог. Наприклад, вони говорили, що є проблеми з реєстрацією іноземних водіїв у нашій системі "Шлях" та єЧерзі. Можливо, у цьому напрямі варто йти назустріч", – пояснила Коссе.

Відповідні переговори можна провести і без офіційних звернень на рівні держав. Для пошуку вирішення проблеми насамперед слід розпочати хоча б неформальні дискусії, наприклад, з бізнес-асоціаціями обох країн. Проте процес обов'язково має бути взаємним.

Таким чином, як і у випадку із "зерновим конфліктом" Польщі з Україною, сторонам потрібно охолодити запал і не виводити суперечку в політичну площину. Економічні проблеми вирішуються економічними методами – отже, потрібно шукати законні з погляду міждержавних угод можливості компромісу. І вирішення зернового питання вже показало, що це цілком можливо.