Світ тоне у боргах: країни винні одна одній рекордну суму

Сукупний борг усіх економік світу лише у першому кварталі 2024 року становив $315 трлн, що є абсолютним історичним рекордом. Ця сума майже втричі перевищує очікуваний глобальний ВВП за увесь 2024 рік – $109,5 трлн.

Про це повідомляє CNBC, посилаючись на дані Інституту міжнародних фінансів. Ураховуючи те, що сьогодні у світі живе близько 8,1 млрд людей, кожен житель планети заборгував приблизно $39 тис. Глобальний борг є поєднанням трьох окремих типів запозичень:

• корпоративних (запозичення, що роблять компанії для свого подальшого розвитку) – $164,5 трлн ($70,4 трлн – борги фінансового сектору);
• державних (запозичення, що роблять уряди задля фінансування держпослуг і проєктів) – $91,4 трлн;
• приватних (іпотеки, кредитні картки, студентські кредити тощо) – $59,1 трлн.

Країни можуть позичати одна в одної або в глобальних фінансових установ, наприклад, Світового банку чи Міжнародного валютного фонду. Інший метод фінансування урядів – це продаж державних облігації, які за своєю суттю є довгостроковими борговими зобов’язаннями держави перед інвесторами.

Дві третини всієї заборгованості припадає на розвинуті країни, а найбільший внесок роблять США та Японія. Хоча загалом співвідношення боргу до ВВП у розвинутих країнах зменшується.

Щодо Японії, економіка якої є четвертою за величиною у світі, її загальна заборгованість на 600% перевищує ВВП. Втім, останніми роками борги накопичував фінансовий сектор, а не уряд.

Країни, що розвиваються, заборгували $105 трлн, але співвідношення боргу до їхнього сукупного ВВП досягло нового максимуму у 257%, що вперше за три роки вплинуло і на загальне співвідношення. Найбільший внесок належить Китаю, Індії та Мексиці.

У 2010 році розпочалася четверта хвиля накопичення боргів – вона відрізняється найшвидшими темпами накопичення боргів. Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев ("Слуга народу") нагадав, що попередні три хвилі закінчувались борговими кризами – на них припали дефолти Латиноамериканських країн у 80-х роках, азійська криза наприкінці 90-х і світова фінансова криза 2008 року.

"Регулювання, які було запроваджено після 2008 року, трохи зміцнили фундаментальні засади боргової безпеки у багатьох країнах світу, але ризики нової світової боргової кризи нікуди не зникли. Збереження високих відсоткових ставок через інфляцію, економічну дефрагментацію та відтік коштів портфельних інвесторів, зокрема у боргові інструменти, передкризові стани ринків житлового будівництва (наприклад, як у тому ж Китаї), торговельні та фізичні війни – все це може стати тригером наступної світової боргової кризи у середньо- та довгостроковій перспективі", – зазначив нардеп.

Раніше OBOZ.UA вже повідомляв про новий історичний рекорд державного боргу України – понад 6 трлн грн, або $151,5 млрд. Утім, дефолт в Україні не прогнозується, адже ситуація залишається контрольованою. Питання виплати основного масиву боргів вирішуватиметься вже після закінчення війни, і є надія, що Росія понесе фінансову відповідальність.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!