Розкрадання на фортифікаціях, продаж "броні" та "поховане" провадження: справі глави Держфінмону Проніна дали новий хід


Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Національне антикорупційне бюро (НАБУ) об’єднало кримінальне провадження щодо розкрадання 200 млн грн на будівництві фортифікацій у Донецькій області, в якому фігурує чинний голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін, із більш ранньою справою, яку розслідувало територіальне управління БЕБ у Полтавській області. Саме це розслідування раніше критикували за фактичне "поховання" справи.
Про це йдеться у відповіді НАБУ на запит ZN.UA. За даними Бюро, провадження №52025000000000498 від 3 вересня 2025 року об’єднали зі справою №72024171010000015 від 21 червня 2024 року під єдиним номером останньої. Наразі досудове розслідування триває.
Йдеться про можливе привласнення коштів, виділених Полтавській ОВА на будівництво фортифікаційних споруд на території Донецької області. На момент укладання контрактів Полтавську ОВА очолював саме Пронін, який згодом очолив Державну службу фінансового моніторингу.
У НАБУ відмовилися розкривати деталі слідства. "Враховуючи положення ст. 222 КПК України, надання інших відомостей на цій стадії кримінального провадження не є можливим, оскільки це може зашкодити досудовому розслідуванню", – йдеться у відповіді медіа.
За інформацією медіа, окрім Філіпа Проніна, тепер у матеріалах справи можуть згадуватися й інші фігуранти. Серед них:
- колишній керівник управління БЕБ у Полтавській області Олександр Пахніц;
- ексдиректор БЕБ Сергій Перхун;
- колишній керівник детективів БЕБ Олег Ткачук.
Колишні представники БЕБ могли опинитися в списку через те, що першу справу фактично "поховало" територіальне управління БЕБ у Полтавській області. Саме воно здійснювало розслідування щодо Полтавській ОВА у 2024 році стосовно будівництва фортифікаційних споруд. Офіційно нові підозри наразі не оголошувалися.
Що відомо про "справу Проніна"
Слідство перевіряє схему можливого розкрадання понад 200 млн грн бюджетних коштів, які були спрямовані на будівництво оборонних споруд. Так, у лютому 2024 року Полтавська ОВА отримала право будувати фортифікації в Донецькій області.
Після цього з компанією "ЕНК Construction" уклали 16 контрактів на понад 370 млн грн. Закупівлі при цьому проводили без відкритих тендерів через воєнний стан. Водночас експерти, на яких посилаються журналісти, стверджують, що споруди не відповідали вимогам сучасної війни.
За оцінками журналістів, побудовані споруди могли захищати лише від стрілецької зброї та уламків мінометних снарядів, але залишалися вразливими до дронів і керованих авіабомб. Серед претензій до фортифікацій:
- відсутність верхнього перекриття;
- відсутність антидронових аркових конструкцій;
- брак бетонних перекриттів;
- відсутність антипідривних бар’єрів;
- проблеми з водовідведенням і маскуванням.
Окремо слідство перевіряє можливе завищення вартості робіт та фіктивні витрати. Ймовірні переплати:
- переплата на бетонних "пірамідах" – понад 22 млн грн;
- фіктивна доставка – 21 млн грн;
- переплата на пиломатеріалах – 6,7 млн грн.
Загалом, за даними журналістів, вартість фіктивних товарів і послуг могла сягати щонайменше 200 млн грн. Під час слідчих дій було виявлено 14 окремих зловмисних кейсів – зокрема, факти одержання хабарів, завищення вартості робіт, фіктивних підрядів і продажу "броні" від мобілізації. Фігурантами справи називали таких осіб:
- Філіп Пронін – колишній голова Полтавської ОВА, нині голова Державної служби фінансового моніторингу України (звинувачення відкидає, при цьому з трибуни парламенту показував фотографії укріплень, на яких, за словами Железняка, зображено зовсім не ту ділянку, про яку йшлося в розслідуванні);
- Богдан Корольчук – перший заступник голови Фінмону, раніше заступник Проніна в Полтавській ОВА;
- Дмитро Когут – чинний в. о. начальника Полтавської ОВА, який, за словами Железняка, "виконує вказівки колишніх керівників області".
Журналісти також стверджували, що згодом Пронін міг організувати схему незаконного ухилення від мобілізації вже в Держфінмоніторингу. Розслідувачі вже зверталися до НАБУ із заявою про долучення нових даних, які доповнюють підозри щодо вчинення кримінальних злочинів головою Держфінмоніторингу Проніним (заява від 13.10.2025 № 55, зареєстрована в НАБУ 15.10.2025 за № 288/24899-01).
Філіп Пронін: біографія
Пронін має вищу економічну та юридичну освіту. Представляв Україну у Мінських переговорах щодо війни, яку розпочала Росія в Україні.
На ранньому етапі кар'єри працював фінансистом в приватній компанії. У держструктури вперше потрапив 2005 року, обійнявши посаду головного спеціаліста Департаменту аналітичної роботи в Державному комітеті фінансового моніторингу України. Працював там до 2008 року, а після того повернувся в приватний сектор.
З 2010 року Пронін знову заступив на держслужбу і став заступником директора департаменту, начальником управління аналізу ризиків та типологічних досліджень Департаменту фінансових розслідувань Державної служби фінансового моніторингу України.
У 2017 році очолив Управління виявлення та розшуку активів АРМА, а же в січні 2020 був призначений заступником Голови Агентства. Згідно із розподілом обов’язків координував такі напрями, як виявлення та розшук активів, міжнародне співробітництво, інформаційні технології.
У 2021 році також увійшов до складу Ради з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
10 жовтня 2023 року був призначений очільником Полтавської обласної військової адміністрації. Працював на цій посаді до грудня 2024 року.
Як повідомляв OBOZ.UA, також у НАБУ та САП заявляють, що Держфінмоніторинг почав реагувати на запити щодо оборонних і енергетичних схем лише після суспільного резонансу довкола операції "Мідас", а до того місяцями фактично ігнорував звернення антикорупційних органів. За словами САП, Фінмон під керівництвом Проніна демонструє "італійський страйк" – імітує співпрацю, не забезпечуючи реальних результатів у пошуку та блокуванні підозрілих коштів.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!











