Режим жорсткої економії в Україні матиме наслідки: Марченко не виключив проблем із зарплатами

Сергій Марченко
Google Subscribe

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google

Підписатися

В Україні через перехід до режиму жорсткої бюджетної економії не виключені проблеми з виплатою зарплат у державному секторі. Утім, наразі йдеться лише про потенційні ризики, яких уряд максимально уникатиме. Також необхідно, щоб депутати ухвалили закони, яких вимагають партнери України для надання фінансування.

Про це заявив міністр фінансів України Сергій Марченко під час засідання Комітету Верховної ради з питань фінансів. Трансляція цього заходу відбувалась на YouTube-каналі комітету.

"Соціальних видатків (режим економії. – Ред.) не стосується... Я сподіваюся, що до затримок зарплат не дійде, бо це буде фінансова катастрофа", – сказав Марченко, розповідаючи про заходи бюджетної економії, до яких вимушений вдаватися уряд. На питання, чи є загалом така ймовірність, він відповів: "Звичайно".

За його словами, подальше ситуація залежатиме від темпів надходження коштів на єдиний казначейський рахунок. Міністр фінансів припустив, що із цим можуть виникнути затримки.

Також він допустив емісію гривні. "Ми не виключаємо монетарного фінансування бюджету. Це, відповідно, девальвація гривні, інфляція та інші негативні наслідки", – зазначив міністр фінансів.

Загалом Марченко закликав народних депутатів підтримати законопроєкти, що направлені на виконання зобов'язань України в рамках програм фінансування від міжнародних партнерів. Серед таких законодавчих актів, зокрема, законопроєкт про податки на посилки дешевше 150 євро.

Що передувало

Ще 1 вересня прем'єр-міністр України Сергій Корецький під час виступу у Верховній Раді оголосив, що Кабінет міністрів України запроваджує жорсткий режим економії бюджетних коштів, які наразі не йдуть на потреби оборони. Уряд планує заощадити про 70 млрд грн, які планують повністю спрямувати на фінансування Сил оборони.

За його словами, нині дефіцит бюджету Сил оборони вже станом на 1 вересня становив 27 млрд доларів. Корецький зазначив, що така "діра" виникла через "об’єктивне здорожчання війни, технологічні рішення, потребу в додатковому фінансуванні протиповітряної оборони та фінансове забезпечення наших воїнів".

Рішення про економії прийнято на тлі значних фінансових потреб України та дефіциту бюджету. Країна має виконати низку умов міжнародних партнерів, від яких залежить отримання подальшого фінансування.

Сам Корецький 1 вересня констатував: "Україна може недоотримати значну частину з 29,5 млрд доларів від міжнародних партнерів, якщо не буде спільної результативної роботи парламенту та уряду". За його словами, для отримання цих коштів потрібно ухвалити 44 рішення Уряду та 26 законів, які вже внесені у Верховну Раду та 17 законопроєктів, які мають бути внесені якнайшвидше.

"Уряд зі свого боку забезпечить виконання всіх 44 рішень до 1 листопада. Прошу депутатів, незалежно від політичних вподобань, також ухвалити всі необхідні законопроєкти", – зазначив прем'єр-міністр.

За даними моніторингу консорціуму RRR4U, Україна ризикує недоотримати близько 4,83 млрд євро макрофінансової допомоги через 15 невиконаних індикаторів Плану України за 2025 рік і перше півріччя 2026-го. Серед них – зміни у сфері державної служби, прозорий відбір прокурорів, забезпечення незалежності наглядових рад державних підприємств, Стратегія захисту прав людини та поступова лібералізація ринків газу й електроенергії.

Частину прострочених зобов'язань Україна виконала в серпні. Зокрема, було призначено суддів Вищого антикорупційного суду, яких мали призначити ще у 2025 році. Загалом виконання "заборгованих" індикаторів може розблокувати близько 2,8 млрд євро.

За оцінками експертів, фінансова потреба України на 2027 рік поки не закрита. Погіршення економічної ситуації, своєю чергою, може збільшити фіскальний розрив та потребу у зовнішній підтримці, вважають аналітики.

Як повідомляв OBOZ.UA, раніше народний депутат Ярослав Железняк ("Голос") також представляв власну оцінку недоотримання Україною фінансування від ЄС наприкінці 2026 року. Утім він зазначив, що вказані суми – це оцінка можливих фінансових наслідків, а не гроші, які вже були фізично вилучені з державного бюджету.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і Viber. Не ведіться на фейки!