Податок на цифрові платформи в Україні став ще ближчим: комітет Ради ухвалив важливе рішення

В Україні схвалили законопроєкт про оподаткування цифрових платформ до другого читання – він передбачає пільгові податки та автоматичну їх сплату через сервіси. Нові правила можуть запрацювати з 2027 року і стануть частиною вимог міжнародних партнерів, зокрема Міжнародного валютного фонду (МВФ) для фінансової підтримки України. До другого читання в законопроєкт внесли низку змін, зокрема податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) буде у розмірі 10%, а окрема сплата військового збору не передбачена.

Про це заявили нардепи Данило Гетманцев ("Слуга народу") та Ярослав Железняк ("Голос"). Так, Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики схвалив законопроєкт №15111-д щодо оподаткування цифрових платформ.

• "За" проголосували 17 членів комітету;
• 4 – утрималися.

Розгляд документа у сесійній залі парламенту попередньо запланований на 12 травня. Важливо, що цей законопроєкт є частиною зобов’язань України перед МВФ.

Що саме змінюється

Йдеться про оподаткування доходів, які українці отримують через цифрові платформи – такі як Bolt, Uklon, Glovo, Uber чи Airbnb. Документ вводить спеціальний податковий режим для тих, хто заробляє через такі сервіси.

Ключова ідея – зробити ці доходи офіційними, але водночас не перевантажити людей податками. Спершу передбачалося, що зниження ставки податку на доходи фізосіб відбудеться до 5% (замість стандартних 18%), а додатково буде платитися військовий збір 5%. Втім, до 2-го читання комітет рекомендував внести такі зміни:

• податок на доходи фізичних осіб у розмірі 10%, при цьому окрема сплата військового збору не передбачена;
• дохід від реалізації товарів через платформи сумою до 2000 євро на рік звільнили від оподаткування;
• оператори платформ стають податковими агентами: вони самі утримують кошти, тому користувачам не потрібно подавати декларації чи відкривати спеціальні рахунки.
• виправлено режим для ФОПів – оператор не утримує податок, якщо користувач зареєстрований як підприємець, проте при продажу особистих речей діятиме загальна ставка 10%.

• запроваджується блокування сайтів-порушників та створення реєстру добросовісних операторів на ресурсах ДПС.
• внесено зміни до КЗпП, які забороняють автоматично перекваліфіковувати цивільно–правові відносини з платформами у трудові.

Кого це стосуватиметься

Нові правила орієнтовані передусім на фізичних осіб, які працюють через цифрові сервіси без оформлення ФОП або з мінімальним адмініструванням. Скористатися пільговим режимом зможуть ті, хто:

• працює без найманих працівників;
• має обмежений річний дохід (до встановленого ліміту – приблизно кілька мільйонів гривень);
• не займається продажем підакцизних товарів.

Коли це запрацює

Попри активне просування законопроєкту, зміни не набудуть чинності одразу. Зазначається, що це дасть бізнесу та користувачас час адаптуватись. Очікується, що:

• основні положення почнуть діяти з 1 січня 2027 року;
• перші податки за новими правилами фактично сплачуватимуться у 2028 році – за доходи 2027-го.

Головна мета – вивести з "тіні" доходи, які зараз часто не декларуються. За оцінками уряду, значна частина заробітків у цифровій економіці не оподатковується або перебуває у "сірій зоні".

Крім того, Україна поступово гармонізує своє законодавство з європейськими нормами. Зокрема, планується впровадження міжнародного обміну податковою інформацією (за стандартом DAC7), що дозволить відстежувати доходи навіть через іноземні платформи.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, майже половина українців готові погодитися на підвищення податків, якщо це дозволить державі отримувати міжнародну фінансову допомогу та стабільно фінансувати армію і соціальні виплати. Рішення напряму пов’язано з умовами щодо пакета підтримки України на близько 90 млрд євро.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і Viber. Не ведіться на фейки!