Країна Балтії готує для Росії зерновий "удар у спину": експорт пшениці вже впав на 16-річне дно

Російський експорт пшениці переживає різке падіння на тлі проблем із роботою портів у Чорному та Азовському морях. У серпні поставки попередньо скоротилися до найнижчого рівня для цього місяця за 16 років. Паралельно Росія намагається переорієнтувати частину зернових вантажів на Балтійське море, але й тут для Москви виникла проблема: Латвія планує запровадити мито у 300% на зерно з Росії та Білорусі.

За оцінкою агроконсалтингової компанії SovEcon, у серпні Росія могла експортувати близько 2,2 млн тонн пшениці, пише Reuters. Для порівняння, роком раніше за цей місяць було відвантажено близько 4,5 млн тонн, а середній показник за останні п’ять років становив близько 5 млн тонн.

Востаннє серпневий експорт був нижчим аж у 2010 році. Тоді Росія вивезла 1,6 млн тонн на тлі запровадженої після сильної посухи заборони на експорт зерна.

Головна причина нинішніх проблем – перебої в роботі російських портів на Чорному морі. За даними SovEcon, на той момент усі зернові термінали Новоросійська залишалися закритими для завантаження суден, а порт Тамань також не працював. Через атаки на портову та суднову інфраструктуру виникли серйозні обмеження для перевезень. Це створило вузьке місце для одного з головних експортних секторів російського аграрного ринку.

Наслідки вже відчувають і російські фермери. Великий обсяг нового врожаю надходить на внутрішній ринок у момент, коли експортний попит залишається обмеженим. Через це ціни на продовольчу пшеницю в Росії з червня впали приблизно на 18% – до 11 025 рублів за тонну. Водночас обмежена пропозиція російського зерна на світовому ринку, навпаки, підтримує міжнародні ціни на пшеницю.

Москва при цьому намагається компенсувати проблеми на південному напрямку за рахунок Балтійського моря. Минулого експортного сезону – з липня 2025-го до червня 2026 року – через порти Чорного та Азовського морів Росія відправила 46,3 млн тонн зерна. Це становило близько 90% усього її морського зернового експорту. На російські порти Балтійського моря припало лише близько 1 млн тонн.

Тепер ситуація змінюється. Після початку нового сезону попит на відвантаження зерна до російських балтійських портів різко зріс. Російські експортери також почали активніше придивлятися до портів країн Балтії, передусім Латвії, як до альтернативного маршруту.

Саме тут Москва може зіткнутися з новим бар’єром. Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс заявив, що уряд планує встановити 300-відсотковий тариф на зернові вантажі з Росії та Білорусі, а також їхню переробку. Мета такого рішення – обмежити використання латвійської інфраструктури для російського та білоруського зерна.

Латвія також хоче створити механізми для перевірки походження зерна. Йдеться, зокрема, про можливість виявляти продукцію, яка могла бути вивезена з окупованих територій України, та співпрацювати з українською стороною і лабораторіями для встановлення її походження.

Для Росії це важливо не лише через втрати окремого маршруту. Російські порти на Балтійському морі самі по собі не здатні повністю замінити Чорне та Азовське моря. Саме тому доступ до інфраструктури Латвії та інших балтійських країн міг би частково компенсувати проблеми з південним експортним напрямком. Тож, російський аграрний сектор опинився у подвійній пастці: проблеми з портами обмежують можливості експорту, а надлишок зерна всередині країни тисне на ціни.

Як повідомляв OBOZ.UA, Туреччина хоче відновити експорт зерна Чорним морем. Представники країни вже розробили план і обговорюють його як з українською, так і з російською стороною. В Анкарі сподіваються, що вдасться домовитися про новий механізм, подібний до Чорноморської зернової ініціативи, яка діяла на початку повномасштабної війни.

Лише перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!