Станом на січень 2026 року державний борг України зріс до $215 млрд, з яких понад 75% припадає на зовнішні зобов’язання, а місячне збільшення склало $1,67 млрд. Однак, нюанс у тому, що більшість цього боргу –Збілпільгові довгострокові позики з низькою ставкою (4,51%), а їх обслуговування частково планують здійснювати за рахунок доходів від заморожених російських активів, а не з бюджету громадян.

Відео дня

Про це повідомляє Міністерство фінансів України. У порівнянні з попереднім місяцем боргові зобов’язання зросли на 169,9 млрд грн (близько $1,67 млрд), що на перший погляд виглядає тривожним сигналом для фінансової стабільності країни. Втім, структура та умови цього боргу суттєво змінюють загальну картину.

Основну частку боргових зобов’язань України становить зовнішній борг, що є типовим для воєнної економіки, яка значною мірою спирається на допомогу партнерів. Станом на кінець січня структура боргу була такою:

• державний зовнішній борг – 6 941,1 млрд грн, або $162 млрд (75,34%);
• державний внутрішній борг – 1 992,65 млрд грн, або $46,5 млрд (21,63%);
• гарантований державою борг – 278,84 млрд грн, або $6,51 млрд (3,03%).

Таким чином, майже три чверті боргового навантаження припадає на зовнішні зобов’язання. У Міністерстві фінансів пояснюють, що зростання боргу у січні було зумовлене надходженням пільгового фінансування від міжнародних партнерів у межах механізму ERA, а також переоцінкою валютних зобов’язань через коливання обмінного курсу.

Ключовий нюанс полягає в тому, що обслуговування і погашення частини цих боргів планується здійснювати за рахунок майбутніх доходів від заморожених російських активів, а не з поточних податкових надходжень чи коштів громадян. У січні гарантований державою борг зріс на 2,16 млрд грн, при цьому:

• гарантований зовнішній борг збільшився на 3,73 млрд грн до 216,12 млрд грн;
• гарантований внутрішній борг, навпаки, зменшився на 1,56 млрд грн до 62,73 млрд грн.

Ще один важливий момент – структура кредиторів. Понад 65,9% боргу становлять пільгові позики від міжнародних фінансових організацій та урядів іноземних держав. Частка державних цінних паперів:

• на внутрішньому ринку – 22,3%;
• на зовнішньому – 8,9%.

Позики від комерційних банків та інших фінансових установ складають лише близько 2,8%, що істотно знижує ризики тиску з боку приватного капіталу. Попри зростання загальної суми, якісні показники боргового портфеля покращуються. Середньозважена ставка державного боргу знизилася до 4,51% (проти 4,55% у грудні 2025 року та 5,0% у січні 2025-го).

Водночас середньозважений строк погашення становить 13,29 року, що значно більше, ніж рік тому (11,6 року), це означає менший тиск на бюджет у коротко- та середньостроковій перспективі. У валютній структурі боргу домінує євро – 45,15%. Далі йдуть:

• долар США 22,45%;
• гривня 20,71%;
• спеціальні права запозичення (СПЗ) 8,56%;
• інші валюти 3,13%.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, Україна отримала перший транш фінансової допомоги від  Міжнародного валютного фонду (МВФ) у розмірі 1,5 млрд доларів, кошти спрямують на фінансування пріоритетних видатків держбюджету та підтримку макрофінансової стабільності. Далі, згідно з меморандумом, у 2026 році передбачені ще три транші після переглядів програми – 1 червня, 1 вересня та 1 грудня.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!