Більше не "тиха гавань"? Статус долара може змінитися в усьому світі
Статус долара як глобальної "тихої гавані" опинився під питанням на тлі зростання бюджетних ризиків у США та дискусій щодо можливого повернення до політики кількісного пом’якшення. Йдеться про ситуацію, коли центральний банк "друкує" гроші, викуповуючи державні облігації та інші активи, щоб підтримати економіку.
Про це йдеться в аналітичній записці Eurizon SLJ Capital, яку цитує Bloomberg. Аналітики вказують, що саме поєднання боргового навантаження та політики ФРС США (аналог українського НБУ) визначатиме, чи зможе американська валюта зберегти статус глобального захисного активу.
"Постійна фіскальна необачність США та можливе повернення до кількісного пом’якшення можуть підірвати довіру до казначейських облігацій США у світі та порушити ліву частину "посмішки долара", – зазначив генеральний директор Eurizon Стівен Джен.
Джен, власне, і є автором концепції "посмішки долара", яку він сформулював понад 20 років тому. Вона описує поведінку американської валюти в різних фазах економічного циклу.
Згідно з цією концепцією, американська валюта зміцнюється у двох випадках: коли економіка США або дуже сильна, або перебуває в глибокому занепаді. На думку стратегів, нині актуальна ліва сторона "посмішки" — коли долар зростає на тлі страху ринків перед ризиками.
"Наразі ліва частина "посмішки" – коли долар зростає – все ще може вважатися актуальною... У відповідь на війну в Ірані на ринках спостерігався лише короткий період відходу від ризиків, і долар у цей час незначно зміцнився. Масштаб цього ралі був скромним лише тому, що ринки не боялися рецесії досить довго, а облігації закладали в ціну скоріше ризик інфляції, ніж ризик рецесії", – пояснюють аналітики.
Додатковий тиск на фінансову систему створює бюджетна політика. "Стрімкі витрати Вашингтона ставлять під загрозу глобальний статус долара як надійного притулку", – зазначають експерти.
Окремо в аналітичній записці згадується досвід політики кількісного пом’якшення (QE) у США. Так, ФРС у 2020 році запускала масштабні покупки казначейських облігацій, іпотечних паперів та навіть криптоактивів, щоб знизити ринкові ставки. Цей етап завершився у 2022 році, коли ФРС почала підвищувати ставки з майже нульового рівня.
Аналітики проводять паралелі з Японією, валюта якої (єна) втратила частину статусу безпечного активу. "Японські державні облігації та єна раніше були надійними захисними активами, але значною мірою втратили цей статус через великий державний борг і тривалу політику кількісного пом’якшення. США критично важливо уникнути повторення цих помилок, якщо вони хочуть зберегти роль безпечної гавані", – резюмують спеціалісти.
Як повідомляв OBOZ.UA, американський долар лишається курсоутворюючою валютою в Україні. Водночас на тлі посилення економічних і фінансових зав’язків з ЄС в Національному банку України (НБУ) вивчають можливість зміни валютної політики в бік більшої "прив'язки" до євро.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і Viber. Не ведіться на фейки!