Схема на $7,5 млрд: ПриватБанк пояснив, як Коломойський вивів гроші
Колишні акціонери ПриватБанку Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов та їхній бізнес-партнер Віталій Хомутиннік використовували фінансові інструменти, які дозволяли кредитувати пов'язані компанії.
Це призводило до зменшення балансової вартості кредитного портфеля і витрат на формування резервів, повідомила пресслужба Національного банку України на запит "Економічної правди".
"До 2016 року, коли "Приват" належав Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову, банк під час здійснення кредитування у гривні використовував нетипові для ринку умови договорів – так звані "індексні кредити", – йдеться у відповіді.
Читайте: "Маячню показують": Коломойський відповів на звинувачення про виведення $5 млрд з ПриватБанку
Нетипові умови договорів полягали у тому, що плата за користування кредитом складалася з двох частин – фіксованої відсоткової ставки і винагороди за користування кредитом.
Коли терміни сплати відсоткової ставки встановлювалися із певною періодичністю протягом терміну договору, то винагорода підлягала сплаті одночасно із погашенням кредиту.
"На цю саму дату мав розраховуватися і розмір винагороди за формулою, яка передбачала індексацію. Індексації підлягали як видані транші, так і нараховані відсотки. Індексація відбувалася на основі офіційного курсу гривні до долара за період із дня видачі кредиту до дати його погашення. Умова таких договорів про сплату визнавалася у банку як похідний фінансовий інструмент – вбудований дериватив", – наголосили у ПриватБанку.
Дериватив є фінансовим контрактом, заснованим на майбутній вартості активу. Власник деривативу укладає контракт на придбання цього активу у майбутньому.
Читайте: Коломойському приготуватися? НАБУ несподівано взялося за справу ПриватБанку
Мета контракту – отримання прибутку за рахунок зміни ціни активу. Кількість деривативів може перевищувати кількість активів. Більшість таких кредитів було надано компаніям з орбіти Коломойського і Боголюбова.
Кредити видавалися під відсоткову ставку, яка була нижчою за ринкову. Вона становила від 10% до 12% річних, тоді як середня ставка в банківському секторі в період з 2012 по 2016 роки перебувала у діапазоні від 16,6% до 18,5% річних.
"Такий фінансовий інструмент колишнім керівництвом ПриватБанку використовувався з метою штучного покращення фінансового результату. Це призводило до зменшення заборгованості з кредиту, зменшення балансової вартості кредитного портфеля та зменшення витрат на формування резервів", – резюмували представники фінустанови.
Як повідомляв OBOZREVATEL:
21 грудня 2016 року ПриватБанк перейшов у держвласність. Держава отримала 100% у його капіталі, фінустанова була докапіталізована на суму 116,8 млрд гривень.
Наприкінці червня 2017 року Кабмін вирішив докапіталізувати банк ще на 38,5 млрд гривень на підставі пропозицій НБУ й висновку незалежного аудитора – компанії EY.
Міжнародне детективне агентство Kroll встановило, що ПриватБанк був об'єктом масштабних шахрайських дій, внаслідок чого зазнав збитків щонайменше на 5,5 млрд доларів.
ПриватБанк у грудні 2017 року подав позов до Високого суду Лондона щодо Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова, а також компаній Teamtrend Ltd., Trade Point Agro Ltd., Collyer Ltd., Rossyan Investing Corp., Milbert Ventures Inc. і ZAO Ukrtransitservice Ltd., які, ймовірно, належать їм.
Тоді ж Високий суд Лондона виніс постанову про арешт активів колишніх акціонерів ПриватБанку в усьому світі. Суд водночас зобов'язав Коломойського розкрити інформацію про всі свої активи обмеженому колу осіб, що безпосередньо беруть участь у розгляді справи. Відповідне рішення було ухвалене на підставі наданих доказів щодо виведення з українського банку 2 млрд доларів.
18 квітня Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною і скасував націоналізацію ПриватБанку. Так він задовольнив позов ексвласника фінустанови Ігоря Коломойського до Національного банку і Кабінету міністрів.
Пізніше ПриватБанк оскаржив рішення Окружного адмінсуду Києва про незаконність процедури націоналізації банку.
24 травня банк подав апеляційну скаргу у справі №826/13813/17 за позовом колишнього акціонера банку кіпрської компанії "ТріанталІнвестментс ЛТД" щодо скасування рішення комісії НБУ про визначення переліку пов'язаних із банком осіб.