Кіно дня. Перші на Місяці

Постмодерна містифікація

Режисер: Олексій Федорченко

Автори сценарію: Олександр Гоноровський і Раміль Ямалєєв

Оператор-постановник: Анатолій Лісників

Продюсери: Дмитро Воробйов, Олексій Федорченко

Виробництво: Росія, 2004

Нагороди та номінації: премія за кращий документальний фільм у конкурсній програмі "Горизонти" / Venice Horizons Documentary Award / на Венеціанському кінобіеналле 2005; приз "За кращий дебют" і Приз гільдії кінознавців і кінокритиків на фестивалі "Кінотавр" 2005; фільм-учасник Нового Монреальського кінофестивалю 2005; "Золота коляска" за "найкращий документальний фільм" на МКФ в Загребі (Хорватія).

Перша космічна ракета була запущена в СРСР 16 березня 1938р.! Можна довго сперечатися, були американці на Місяці чи ні. Але є факти, які переконливо доводять - ми там були першими. "Перші на Місяці" - дебют режисера Олексія Федорченка в ігровому кіно: до цього він знімав документальні фільми. А на зйомках картин "Давид" і "Діти Білій могили" про жертви тоталітаризму всерйоз захопився історією 30-х років. Навіть почав працювати над документальним фільмом про героїчне червоного командира. Однак справа не дійшла і до монтажу: Олексію в Інтернеті випадково трапився сценарій Олександра Гоноровського і Раміля Ямалеева "Перші на Місяці". Фантастична епопея про польоти російських астронавтів у 30-ті роки XX століття зацікавила його більше-

Коли зйомки були в розпалі, режисерові подзвонили:

- Я працюю в Російському космічному агентстві 40 років, але у нас немає інформації про довоєнної космічній програмі, - повідомив розгублений жіночий голос.

- А у нас є! Давайте обмінюватися інформацією, - запропонував режисер.

Домовилися, що фільм буде показаний в Зоряному містечку. Космонавти чекають прем'єри.

Документальне хуліганство або художня сенсація?

Наші дні. Знімальна група журналістів розслідує строго засекречене справу. Їм вдається розкопати справжню сенсацію: виявляється, ще до Великої Вітчизняної війни в СРСР була створена перша ракета, і готувався політ космолетчіков на Місяць. Сюжет "Перших на Місяці" - це документальні кадри, розповіді свідків, - словом, повна ілюзія того, що журналістське розслідування - реальне. До самого кінця так і не зрозуміло, що це: документальне хуліганство або художня сенсація. Документальні кадри і художні зйомки становлять гармонійне ціле, так що неможливо іноді сказати, де художня подача матеріалу перетинається з реальними документами. Знавці і любителі кіно намагалися по-різному визначити новий жанр: "художній фільм у жанрі документального розслідування", "художня документалістика" і навіть "mocumentary".

Отже, документалістам вдається дізнатися, хто входив в команду перших космолетчіков, як їх тренували.

Одним з претендентів на роль пілота ракети був карлик. Його розглядали як найбільш ймовірну кандидатуру, адже людина маленького зросту менше важить, значить, на нього потрібно менше центнерів пального. Але вибрали таки іншого - героя громадянської війни Івана Харламова. Він і сідає в корабель, спроектований генеральним конструктором тульського заводу Федором Супруном.

Але чим закінчився політ? Знімальна група шукає космолетчіков і свідків по всьому світу ...

Урал-Малайзія: політ нормальний

Сюжет вийшов протяжним за часом (захоплює період від середньовіччя до наших днів) і географії (Росія, Україна, Малайзія, Полінезія, Чилі).

- Щоб максимально наблизити зображення до кадрів довоєнного часу, я вивчив особливості зйомок 20 - 40-х років, v розповідає Олексій Федорченко.

- Ми відмовилися від сучасних комп'ютерних ефектів і використовували класичні комбіновані зйомки, які вели на старій радянській плівці. Та й камери були нові: їм по 30-40 років. Місячні пейзажі для "Перших на Місяці" знімалися в Криму, в Долині Привидів (околиці гори Демерджі).

- Сліди першого польоту на Місяць у фільмі шукають навіть на вододілі Тихого і Індійського океанів, в селищі морських циган, - розповідає режисер Олексій Федорченко.

- Вони насправді існують, живуть дарами моря, будують хатини на палях прямо на воді. Про космонавтиці там нічого не чули, зате караоке співають майже в кожній оселі. Місцева податкова поліція строга: за зйомки вимагає великі штрафи, платити які зобов'язані і кіношники, і їхні герої. Тому ми працювали в селищі нелегально: за годину записали розповідь "свідка" - цигана і ретирувалися.

Частина зйомок проходила в Малайзії і на острові Борнео. Для одного з епізодів знімальній групі потрібно було, щоб пішов дощ. Перекладач-малайзієць запитав: "Вам ??потрібен дощ? У скільки?" Олексій Федорченко вирішив, що той піджене пожежну машину, і зрадів: "Завтра в п'ять". Заплатили перекладачеві гроші. У призначений термін підготували і включили камеру. А дощу немає. Він пішов рівно в 5:00 на інший день. Перекладач, вдавав шаманом, лише розвів руками: "Схоже, я дату неправильно назвав".

Він сказав: "Поїхали! .."

Тренування космонавтів знімали в Челябінську, в інституті авіації. Там стоїть справжня техніка з Зоряного містечка, на якій тренувався ще Гагарін. Актори працювали без дублерів: по-справжньому крутилися в центрифузі, хоча тренування в ній складні навіть для професіоналів.

- Зніматися в сценах тренувань і зльоту було чи не важко, але трохи моторошно, - згадує Борис Власов, 30-річний актор челябінського драмтеатру, який зіграв головного героя - Івана Харламова. - У центрифузі мені взагалі крутитися було в кайф - добре підготовлений фізично. Нас страхували, прив'язували мотузками, але розбитися на смерть все одно можна було. Найважчою була сцена зльоту. Її знімали три години. У скафандрі і шоломі і без того дихати важко, а тут доводилося підбирати ноги, амуніція здавлювала діафрагму, мене зверху закривали капсулою і залишали в повній темряві. Жах! Під час зйомок цієї сцени я втратив три кілограми, а після вилив з чобіт три склянки власного поту.

Почавши знімати фільм про історію ракетобудування, знімальна група виявила сенсаційні матеріали про довоєнної космічній програмі СРСР. У зв'язку з цим в ході зйомок довелося терміново міняти сценарій, так як ці матеріали повністю міняли уявлення цивілізації про її новітньої історії. Фільм знімався два роки, тому що розслідування завело знімальну групу в такі далекі країни, як Чилі, Полінейзія, Монголія, ПАР. .. Велику допомогу надав кіноархів ООН (Нью-Йорк), тільки що відкриті архіви ФСБ (колишній кіноархів НКВД), звідки були отримані матеріали секретних зйомок спецслужб в ПАР, Монголії, Криму. Все почалося з дослідження матеріалів про найдавніші цивілізації. Виявляється, вже філософи і вчені старовини мріяли про освоєння космічних просторів: перший винахідник ракети китайський майстер Дзен Гун-Лян (XI століття), італійський винахідник ракетних апаратів Джованні ді Фонтан (XIV століття), німецький алхімік Йохан Фолк (XV століття). У XIX столітті над цим питанням працювали і російські військові винахідники Константинов, Шільдер, Григор'єв ... І тільки перші будівельники комунізму в СРСР змогли запустити літальний апарат в нескорений космос в 1938 році! Глядачам цього фільму покажуть унікальні іконографічні матеріали, зібрані в музеях і бібліотеках світу. Тільки вони зможуть побачити перший у світі космічний корабель і дізнатися про будні, подвиги і трагедії першого загону радянських космолетчіков. Документальні кадри і художні зйомки становлять гармонійне ціле, так що неможливо іноді сказати, де художня подача матеріалу перетинається з реальними документами. Цей фільм увійшов в число найбільш глобальних і значущих проектів Свердловської кіностудії не тільки як один з найдорожчих (бюджет фільму склав 1 млн. доларів), але і здатних вплинути на хід світової історії і підвищити авторитет нашої країни в очах світової громадськості.