Світові оперні зірки дали концерт у Києві
У середу в Національній опері впродовж одного вечора можна було почути п'ятьох українських вокалістів, що виступають у зарубіжних оперних театрах, - Вікторію Лук'янець, Ольгу Микитенко, Андрія Шкургана, Олега Кулько і Тараса Конощенко.
Засмучує не так той факт, що всі вони виїхали і ніхто замість них не приїхав, - гірше, що приводом для їх дружного виступи стають не повноцінні оперні спектаклі, а показові протокольні концерти.
Гала-концерт "На Україну повернусь" (назва запозичена у однойменної популярної пісні Остапа Гавриша та Степана Галябарди), який вже третій рік поспіль влаштовує в Національній опері Анатолій Солов'яненко, зі зрозумілих причин збирає аншлаги: це видовище задовольняє найвищі естетичні вимоги і дає їжу для патріотичних почуттів.
Парад героїв відкрив "басо-тенор" Андрій Шкурган, в останні роки виступає переважно в Празькій та Варшавській операх. Почавши з національної класики - арії Остапа з "Тараса Бульби", на тлі чергуються задників сцени він із чудовим артистизмом виконав комічну арію Джанні Скіккі з однойменної опери Пуччіні, а потім вердіївські арію і Стретта Набукко.
У відмінній формі виявилася і Вікторія Лук'янець - зірка Віденської опери, досить часто буває в Україні. За віртуозною арією Семіраміди Россіні, після виконання якої співачка кілька разів символічно поцілувала рідну землю (торкаючись до сцени і цілуючи руку), послідували традиційні номери оперних гранд-концертів - арії Лауретти з "Джанні Скіккі" Пуччіні і Маргарити з "Фауста" Гуно. Майже весь дует Джільди і Ріголетто Вікторія Лук'янець провела в обіймах Андрія Шкургана, після чого ледь не впустила подарований їй величезний букет троянд. Правда, після її виступу хтось у залі досить голосно прошепотів: "По-українськи зовсім не співає".
Представляючи соліста Мюнхенської опери, баса Тараса Конощенко, провідні перерахували іменитих диригентів, з якими співакові доводилося працювати. А в список з трьох виконаних їм біля рампи творів потрапили арії Лепорелло з "Дон Жуана" Моцарта і Альвизе з "Джоконди" Понкієллі, а також пісня Тараса з опери Лисенка.
Антракт в двогодинному концерті був тільки у диригента Миколи Дядюри: на час балетної інтермедії в оперному концерті (сцени з "Корсара" Адана і сольні коди танцювали Наталія Мацак і Денис Недак) його змінив Олексій Баклан.
Пєвцов з умовно "першого" відділення зал приймав дуже тепло, але не захоплено - позначалося деяка недовіра до чисто "західної" подачі звуку, його тонкою шліфовці і нюансировке.
Настрій публіки вдалося переломити тенору Великого театру Олегу Кулько, співав "по-нашому" відкрито і з очікуваною часткою розбещеності, та ще й беруть за душу арії Каніо з "Паяців" і Калафа з "Турандот" Пуччіні.
На настільки ж високою емоційній хвилі чудово прозвучав голос Ольги Микитенко - торішньої дебютантки "Метрополітен-опера", яка зупинилася на баладі Недди з "Паяців", арії Русалки з однойменної опери Дворжака і вальсі Мюзетти з "Богеми" Пуччіні.
Чудовий ансамбль Микитенко і Кулько в дуеті Мімі і Рудольфа з "Богеми" закріпив фінал із "Запорожця за Дунаєм" Гулака-Артемовського. Олег Кулько і хорова капела "Думка" виконали його так, як звикли українські слухачі: розкішним відкритим звуком і в радянській редакції тексту Максима Рильського "Блаженний день, блаженний час" замість оригінального "Владико неба і землі" - ймовірно, щоб після цього чиновникам київської мерії було комфортніше вимовляти урочисті промови, повідомляє Комерсант .