Притримаєте язик за зубами: про мовне питання

Тема української мови залішається Надзвичайно актуальною и на Сьогодні. Можливо, Якби Наші політики не боролися за рейтинги будь-Якими Засоба, то чи не вінікало б конфліктів на етнічному грунті и взагалі, проблема мови позбавлялася бі проблемою.Більше далеко не першочергових.

Сергій Таран, політолог коментує сітуацію, что склалось на цьом грунті: "В суспільствах, де політична мобілізація відбувається на етнічному грунті Дуже складно, тому Уряди таких країн намагають унікат діскусій на етнічні тими. У Україні ми Бачимо протилежних сітуацію. Вирішення ціх проблем кріється у змістовному наповненні політики. Предметом політічніх діскусій мают буті проблеми, Які змінять сітуацію на краще, а не повертатімуть ее до гіршого ".

Роздування мовного питання может спричинитися вибух різнопланового націоналізму. Як на сході, так и на заході. Вже зараз Розмови про сепаратизм стали звичних у нашому суспільстві, розпочаті свого годині Кушнарьова, Сьогодні смороду візрівають на західній Україні. Політики Схожі на дітей, что грают з вогнем, "тимчасові правителі", Як їх назвавши професор Кульчицький, смороду НЕ розуміють, наскількі потужном зброю мают у своих руках. Чи не вміння нести відповідальність за Власні вчінкі "свідчіть, что в Україні політікум галі не сформувався и політики НЕ розуміють, что існує держава и вона Вже сформувалась як політичний суб'єкт", за словами того ж Сергія Тарана. Если політики у Нашій Країні галі не свідомі собі, хто має взяти на себе відповідальність за контроль над сітуацією? Можливо, це винна буті преса, яка доносити до вух, очей споживача готовий продукт, преса, яка Робить Наголос и обирає куті зору в залежності від того, хто поповнює ее гаманець и кому захи ее совість.

На мовне питання треба дивитись Твереза ??и НЕ переоцінюваті его значення, тому саме, як и НЕ недооцінюваті. Мова - це живий організм, Який живе власним життям, а законодавство лиш Йде его Слідами. Щодо держави, то вона винна підтрімуваті державну мову - це все ж таки ее обов'язки, перевірені досвідом багатьох країн. Аджея даже Франція и БРИТАНІЯ ведуть потужном кампанію з ПІДТРИМКИ власної мови і захист ее від впліву глобалізації. А від в БІЛОРУСІЇ мову максимально спроста, чім ще больше наблізілі до мови російської и пріреклі ее на знікнення и забуття.

Як насільніцьке насаджування української мови на сході, так и зреченості українського - лишень крайнощі, что стали наслідкамі невмілої політики. Можливо, Сьогодні наймудрішім нужно буті самому громадянину України, Який має Нарешті зрозуміті, что мова - це не причина для ворожості и НЕ засіб для політічніх спекуляцій.