УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Названо головні проблеми під час міжнародних закупівель ліків для України

9,9 т.
ліки

Закритість та непрозорість є головними проблемами в процесі міжнародних закупівель медикаментів для України.

Про це йдеться в редакційній статті "Обозревателя".

"Перша і головна проблема - закритість і непрозорість міжнародних закупівель. До формування середовища абсолютної закритості навколо міжнародних закупівель приклалися всі сторони: і народні депутати, і міжнародні організації, і чиновники МОЗ, і лобісти-"антикорупціонери", - сказано в матеріалі.

"Міжнародним організаціям, ховаючись за своїми внутрішніми процедурами і нормами угод, підписаних із Міністерством охорони здоров'я, було зручно і комфортно проводити закупівлі, а ЮНІСЕФ у повній закритості своєї закупівельної діяльності дійшов до того, що навіть не проводив відкриті торги за даними закупівель, замінивши їх закритими переговорами зі своїми постійними постачальниками", - додали автори.

Головним винуватцем створення системи інформаційної закритості процесу міжнародних закупівель назвали чиновників МОЗ 2015-2016 і заступника міністра Ігоря Перегинця, який особисто курирував ці процеси: "Побудовані ним корупційні схеми, судячи з усього, дорого коштували бюджету України. Адже саме він відповідав за розробку підзаконних актів, підписання угод із міжнародними організаціями і саме він був відповідальним за інформаційну взаємодію МОЗ із міжнародниками".

Читайте: В Україні подешевшають три види ліків

Після цього громадські організації та галузеві експерти, проаналізувавши проекти документів авторства Перегинця і лобістів міжнародних закупівель, одразу стали "бити на сполох", тому що міжнародні закупівлі препаратів були виведені з-під дії Закону України "Про державні закупівлі" та Закону України " Про державні закупівлі ", який зобов'язав проводити тендери через систему ProZorro.

При цьому умовами угод не передбачені вимоги щодо їхнього документального підтвердження. Умови угод не містять вимог щодо якості товару і багато іншого", - зазначають в статті.

"Але Ігор Богданович був вірний собі і, здається, плював на думку експертів. Адже інформаційна закритість міжнародних закупівель повністю відповідала його інтересам - підтримці створюваних ним корупційних схем, про частину з яких ми писали ще на початку минулого року в нашій статті" Новий золотий ланцюг МОЗ", - нагадали журналісти.

Читайте: Прайси на здоров'я: українцям показали нові ціни ліків

При цьому закритість закупівельного процесу досягла такого масштабу, що влітку 2016 роки після завершення торгів, підписання контрактів і проведення половини постачань інформація з міжнародних торгів була повністю засекречена не тільки від експертів і громадськості, а й від народних депутатів і самого МОЗ.

"Як не намагалися тоді члени профільного комітету отримати цю інформацію, але так і не змогли. Довелося писати депутатські запити і отримувати інформацію обхідним шляхом - через МОЗівські накази щодо розподілу препаратів по регіонах. Але навіть після повного закриття закупівельного процесу 2015 року до кінця 2016 інформація про проведення міжнародних закупівель не стала надбанням громадськості. Крім декількох слайдів, презентованих МОЗ і міжнародними організаціями, жодної первинної інформації про ціни закупівлі, умови постачань, технічні вимоги до предмету закупівлі (тобто всього того, що ви можете безперешкодно отримати будь-якими іншими державними закупівлями) просто немає й отримати її неможливо", - констатували автори матеріалу.

"І ця закритість все більше набуває дисонанс із воістину революційними процесами модернізації всі інші компоненти державних закупівель в Україні", - резюмували журналісти.

Раніше "Обозреватель" почав серію публікацій, в яких показує, як фармацевтичні компанії, за допомогою нечесних лобістів громадських об'єднань і корупціонерів від медицини, формують багатомільйонний ринок збуту своєї продукції в державні закупівлі не тільки МОЗ, а й усієї системи охорони здоров'я.