Луганчанка про медичне "ембарго" "ЛНР": будемо вмирати, що поробиш
Після того, як в окупованому російсько-терористичними військами Луганську "влада" ввела заборону на ввезення медикаментів українського виробництва онкохвора пенсіонерка Людмила Миколаївна, що перенесла операцію, готується до найгіршого кожен день.
Жінка заявила, що без необхідних їй препаратів вона може померти, повідомляє Андрій Діхтяренко для "Радіо Свобода" .
За словами пенсіонерки, у кого немає грошей, і хто не може виїхати з Луганська, той змушений сподіватися тільки на себе. Людмила Миколаївна розповіла, що в 2014 році перенесла важку операцію, потребує постійної терапії, але грошей на ліки немає.
Читайте: Терористи хочуть увійти у світову банківську систему через Південну Осетію
"У мене онкологія, а грошей на ліки немає. Будемо вмирати, що поробиш", - сказала бабуся.
Через величезний дефіцит лікарських препаратів в Луганську, що вже більше року під контролем угруповання "ЛНР", закриваються аптеки. У мирний час, або як тут кажуть, "до війни", в обласному центрі аптеки працювали буквально на кожному розі. Плюс кожен місяць відкривалася нова. Тепер все інакше. У центральній частині міста багато аптек стоять закритими, а на околицях працюючих - одиниці. Не рідкість, коли на весь житловий масив - немає жодної аптеки.
Читайте: Проблеми з газом змусили "ДНР" та "ЛНР" визнати, що вони - Україна
Без поставки ліків залишився колишнє військове містечко ВВАУШ. Раніше тут працювали дві аптеки: перша закрилася ще рік тому, друга на початку зими. Мешканці змушені їздити в центр, щоб купити необхідні препарати. І навіть найпростіші речі, такі як пелюшки та шприци, доводиться буквально розшукувати протягом усього дня. Та й ціна на ліки виросла в 2, а то і в 3 рази, тому більшість таблеток і мікстур простим громадянам тепер не по кишені.
"Автовегін" коштує зараз близько тисячі гривень, - скаржиться луганчанка Наталя Бахмацька. - Звичайні шприци знайти не можу ".
У кого є можливість, то в полюванні за ліками долає великі відстані. Наприклад, Наталя Помнікова давно пристосувалася допомагати собі, родичам і сусідам, незважаючи на те, що сама інвалід 2-ї групи. Раз на кілька місяців вона сідає в автобус, їде у прикордонний Донецьк, що в Ростовській області, і в найближчій аптеці купує все, що зазначено в списку, який складають всі її близькі та друзі. Пенсіонерка каже, що ціни хоч і високі, але не такі захмарні, як на підконтрольній "ЛНР" території.
"Гривень 200-300 можна відразу заощадити, це з рахунком дороги", - сказала Наталя.
Що стосується гуманітарної медичної допомоги, то її ніхто з мешканців обласного центру не зміг отримати. Навіть важкохворі. Ангеліна Опанащенко каже, що її чоловік, хворий на цукровий діабет, був змушений віддати 5000 гривень на ампутацію - гроші на лікування збирали самі.
"У мене питання! Ось гуманітарка йде в Луганськ фурами, одна за одною. Я розумію, що вона потрібна там, де все знищено, але нам би хоч трохи давали", - обурюється Людмила Миколаївна.
Раніше хворих виручала швидка допомога. Але тепер нерідкі випадки, коли лікарі не можуть приїхати через відсутність бензину - консультують по телефону. Навіть рідкісні працюючі аптеки в Луганську відкрито максимум до шостої вечора. Якщо заздалегідь людина не закупила ліків, а вночі опинилася в критичній ситуації, кінець може бути фатальним.
Читайте: "ДНР" та "ЛНР" перегнали Євросоюз за цінами на їжу: фотофакт
Як повідомляв "Обозреватель", раніше колишній так званий "народний губернатор Донбасу" Павло Губарєв назвав фейкові "ДНР" та "ЛНР" структурою-симулякром, а їх ватажків - "овочами".